Актуальні запитання для виїжджаючих з України громадян

Який порядок оподаткування товарів, що вивозяться (пересилаються) громадянином за межі митної території України?

Категорія 215. Особливості оподаткування товарів та транспортних засобів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України
Питання Який порядок оподаткування товарів, що вивозяться (пересилаються) громадянином за межі митної території України?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Відповідно до частини першої ст. 371 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро (крім зазначених у частині другій ст. 371 МКУ), не підлягають письмовому декларуванню при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України.
     Товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро та на які законом встановлено вивізне мито та/або якщо відповідно до закону державними органами видаються документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, із сплатою у випадках, визначених законами України, вивізного мита та з поданням відповідних документів, виданих державними органами (частина друга ст. 371 МКУ).
     Згідно з частиною третьою ст. 371 МКУ товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро (крім зазначених у частині четвертій ст. 371 МКУ), при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, зі сплатою вивізного мита у випадках, встановлених законами України, та з поданням відповідних документів, які підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України.
     Частиною четвертою ст. 371 МКУ встановлено, що товари, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, при вивезенні (пересиланні) громадянами за межі митної території України підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та звільняються від подання документів (крім документів, що підтверджують право вивезення за межі митної території України культурних цінностей), що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України, за умови, що ці товари:
     1) вивозяться у зв’язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання;
     2) входять до складу спадщини, оформленої в Україні на користь громадянина-нерезидента, за умови підтвердження складу спадщини органами, що вчиняють нотаріальні дії;
     3) тимчасово вивозяться громадянами-резидентами за межі митної території України під письмове зобов’язання про їх зворотне ввезення;
     4) були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов’язання про їх зворотне вивезення, що підтверджується відповідними документами;
     5) були одержані громадянами-нерезидентами у вигляді призів і нагород за участь у змаганнях, конкурсах, фестивалях тощо, які проводяться на території України, що підтверджується відповідними документами.
     Товари, придбані громадянами-нерезидентами на території України, загальна фактурна вартість яких не перевищує суми іноземної валюти, ввезеної цими громадянами в Україну, та товари, що вивозяться громадянами-нерезидентами у зв’язку з остаточним виїздом за межі України, на суму доходу, одержаного за час роботи чи навчання в Україні, що підтверджується відповідними документами, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, зі сплатою у випадках, встановлених законами України, вивізного мита, та поданням документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, які при переміщенні (пересиланні) громадянами таких товарів через митний кордон України видаються відповідними державними органами.

Чи зобов’язаний громадянин-резидент України до закінчення календарного року вивезти ТЗ, який був тимчасово ввезений на території України громадянином України, що перебуває на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, якщо 60-й день настає в наступному календарному році?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Чи зобов’язаний громадянин-резидент України до закінчення календарного року вивезти ТЗ, який був тимчасово ввезений на території України громадянином України, що перебуває на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, якщо 60-й день настає в наступному календарному році?
Відповідь Коротка: Під час ввезення транспортного засобу наприкінці поточного року, термін його перебування на митній території України може бути безперервним, а строк вивезення припадати на наступний календарний рік. При цьому термін можливого наступного ввезення в новому календарному році буде скорочений з урахуванням строку вивезення, вказаному у зобов’язанні про зворотне вивезення.
     При цьому питання строку вивезення транспортного засобу особистого користування, ввезеного на митну територію України громадянином-резидентом, який перебуває на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, розглядається з урахуванням особливостей виконання митних формальностей під час ввезення транспортного засобу на митну територію України.
Повна: Відповідно до частин першої, другої ст. 71 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені МКУ. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених МКУ.
Абзацом четвертим частини третьої ст. 380 МКУ встановлено, що громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом) (далі – ТЗ особистого користування), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Зазначені ТЗ особистого користування можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органам доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.
При цьому тимчасово ввезені ТЗ особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог МКУ, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів (частина п’ята ст. 380 МКУ).
Слід зазначити, що під час ввезення транспортного засобу наприкінці поточного року, термін його перебування на митній території України може бути безперервним, а строк вивезення припадати на наступний календарний рік. При цьому термін можливого наступного ввезення в новому календарному році буде скорочений з урахуванням строку вивезення, вказаному у зобов’язанні про зворотне вивезення.
Враховуючи викладене, питання строку вивезення транспортного засобу особистого користування, ввезеного на митну територію України громадянином-резидентом, який перебуває на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, розглядається з урахуванням особливостей виконання митних формальностей під час ввезення транспортного засобу на митну територію України.

Які документи необхідно мати на транспортний засіб, право власності на який належить іншій особі (юридичній або фізичній), при тимчасовому виїзді за кордон?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Які документи необхідно мати на транспортний засіб, право власності на який належить іншій особі (юридичній або фізичній), при тимчасовому виїзді за кордон?
Відповідь Коротка:     
Громадянин, який тимчасово вивозить за межі митної території України ТЗ, власником якого є інша особа (юридична або фізична), подає контролюючому органу у пункті пропуску через державний кордон такі документи:
     - свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, разом з документом, що підтверджує право користування і (або) розпорядження цим ТЗ,
     або
     - свідоцтво про реєстрацію ТЗ на ім’я особи, яка здійснює поїздку за кордон, видане територіальним органом з надання сервісних послуг МВС, за бажанням цієї особи на період поїздки.
     Документ, що підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ, не подається, якщо ТЗ, який належить декільком фізичним або юридичним особам (що підтверджується відповідним записом у свідоцтві про реєстрацію ТЗ), тимчасово вивозиться за межі митної території України одним із співвласників такого ТЗ.
     ТЗ, на яких власники виїжджають за кордон, повинні мати розпізнавальний знак України. Власники таких ТЗ перед виїздом зобов’язані укласти договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників ТЗ.
     Повна:
     Особливості тимчасового вивезення (пересилання) громадянами-резидентами товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування) за межі митної території України визначені ст. 372 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року
№ 4495-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до якої тимчасове вивезення за межі митної території України транспортних засобів особистого користування здійснюється без надання контролюючому органу зобов’язання про зворотне ввезення.
     Порядок допуску транспортних засобів (далі – ТЗ) до поїздки за кордон регламентовано пунктами 50-55 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, зі змінами (далі – Порядок 1388).
     Відповідно до Порядку 1388 до поїздки за кордон допускаються ТЗ, на які видані реєстраційні документи відповідно до Конвенції про дорожній рух від 1968 року та номерні знаки, серіям яких присвоєні літери латинського алфавіту.
     Зокрема, згідно з п. 51 Порядку 1388 у разі відсутності права власності на ТЗ оформлення документів для поїздок за кордон здійснюється на підставі заяви власника ТЗ або документів, що підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ. Особам, що здійснюють поїздку за кордон, на період поїздки за їх бажанням видаються свідоцтва про реєстрацію на їх ім’я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, і документи, які підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ, зберігаються у відповідних територіальних органах з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС).
Видане на період поїздки за кордон свідоцтво про реєстрацію підлягає поверненню відповідному сервісному центру МВС не пізніше ніж протягом 10 днів після повернення з-за кордону.
     У пункті пропуску через державний кордон України громадянин, який переміщує ТЗ, власником якого є інша особа (юридична або фізична), подає контролюючому органу такі документи:
     - свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, разом з документом, що підтверджує право користування і (або) розпорядження цим ТЗ,
     або
     - свідоцтво про реєстрацію ТЗ на ім’я особи, яка здійснює поїздку за кордон, видане сервісним центром МВС за бажанням цієї особи на період поїздки.
     Документ, що підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ, не подається, якщо ТЗ, який належить декільком фізичним або юридичним особам (що підтверджується відповідним записом у свідоцтві про реєстрацію ТЗ згідно із п. 6 Порядку 1388), тимчасово вивозиться за межі митної території України одним із співвласників такого ТЗ.
     Форми документів, що підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ, і вимоги щодо їх посвідчення визначені Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та Законом України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII зі змінами.
     ТЗ, на яких власники виїжджають за кордон, повинні мати розпізнавальний знак України. Власники таких ТЗ перед виїздом зобов’язані укласти договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників ТЗ.
     ТЗ, на які згідно із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім ТЗ, придбаних у розстрочку та зареєстрованих відповідно до п. 25 Порядку 1388), до поїздок за кордон не допускаються.

У яких обсягах та за яких умов громадяни можуть ввозити на митну територію України або вивозити з митної території України алкогольні напої та тютюнові вироби?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання У яких обсягах та за яких умов громадяни можуть ввозити на митну територію України або вивозити з митної території України алкогольні напої та тютюнові вироби?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні
          Ввезення на митну територію України громадянами алкогольних напоїв
та тютюнових виробів визначається ст. 376 Митного кодексу України від 13.03.2012
№ 4495 - VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), відповідно до якої:
     1. Ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку, не допускається.
     2. Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої
та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування
у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
     1) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
     2) 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.
     Умови вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України визначаються ст. 371 МКУ.
     Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 373 МКУ не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які
не досягли 18-річного віку.

Які документи необхідно надати контролюючому органу при вивезенні громадянами творів сучасного мистецтва (картин, малюнки тощо)?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Які документи необхідно надати контролюючому органу при вивезенні громадянами творів сучасного мистецтва (картин, малюнки тощо)?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
          Порядок переміщення через митний кордон України культурних цінностей визначений Законом України від 21 вересня 1999 року № 1068 ХІV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» зі змінами та доповненнями (далі – Закон 1068).
     При цьому дія Закону 1068 не поширюється на сучасні сувенірні вироби, предмети культурного призначення серійного та масового виробництва.
     Перелік культурних цінностей, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України, визначено у додатку 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України».
     Разом з тим такі обмеження не розповсюджуються на сувенірні вироби, предмети культурного
і ужиткового призначення серійного і масового виробництва, перелік яких встановлюється Мінкультури України.
     Перелік сувенірних виробів, предметів культурного і ужиткового призначення серійного і масового виробництва, на вивезення (тимчасове вивезення) яких дозвіл Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України не потрібен, визначено у додатку 1 до Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 № 258, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09.07.2002 за № 571/6859 (далі – Інструкція 258).
     Згідно п.п. 2, 3 д. 1 до Інструкції 258 дозвіл Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України не потрібен при вивезенні:
     творів сучасного мистецтва, предметів народних художніх промислів, сувеніри, придбаних в торговельній мережі;
     живопису, пластики малих форм, авторської графіки, гобеленів, виробів декоративно-ужиткового мистецтва з кераміки, фарфору, фаянсу, скла, дерева, металу, текстилю та інших матеріалів, створених після 1950 року.

Які правила застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України (двоканальна система)?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Які правила застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України (двоканальна система)?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні
          Статтею 366 Митного кодексу України від 13 березня 2012 № 4495-VI зі змінами та доповненнями затверджено двоканальну систему митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.
     Згідно з положеннями цієї статті:
     1. Двоканальна система – це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.
     2. Канал, позначений символами зеленого кольору («зелений коридор»), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
     3. Канал, позначений символами червоного кольору («червоний коридор»), призначений для всіх інших громадян.
     4. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.
     5. Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
     6. Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов’язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Чи можуть громадяни вивозити за межі території України для індивідуального використання лікарські засоби, які містять наркотичні та психотропні речовини?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Чи можуть громадяни вивозити за межі території України для індивідуального використання лікарські засоби, які містять наркотичні та психотропні речовини?
Відповідь Коротка:Громадяни можуть вивозити за межі митної території України лікарські засоби, що містять наркотичні чи психотропні речовини, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.
Повна:Відповідно до частини першої ст. 365 Митного кодексу України від
13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ)
громадяни за умови дотримання вимог МКУ та інших актів законодавства України можуть переміщувати через митний кордон України будь-які товари, крім тих, що заборонені до ввезення в Україну (у тому числі з метою транзиту) та вивезення з України.
     Згідно з абзацем четвертим ст. 26 Закону України від 15 лютого 1995 року
№ 60/95-ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 60) фізичні особи мають право перевозити наркотичні засоби і психотропні речовини, придбані за призначенням лікаря, за наявності та на підставі рецепта, виданого закладом охорони здоров’я відповідно до вимог ст.ст. 27 і 28 Закону № 60.
     Отже, громадяни можуть вивозити за межі митної території України лікарські засоби, що містять наркотичні чи психотропні речовини, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.

Які документи необхідно надати громадянину при зворотному ввезенні транспортного засобу, якщо реєстраційні документи (номерні знаки) на такий транспортний засіб було викрадено (втрачено)?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Які документи необхідно надати громадянину при зворотному ввезенні транспортного засобу, якщо реєстраційні документи (номерні знаки) на такий транспортний засіб було викрадено (втрачено)?
Відповідь Коротка:
     У випадку викрадення (втрати) реєстраційних документів (номерних знаків) на транспортний засіб, що тимчасово вивозився за межі митної території України, особа, яка зворотно ввозить його, подає посадовій особі митниці ДФС наявні документи на такий транспортний засіб, заяву про факт настання обставин непереборної сили та документи, видані компетентними органами (установами) іноземних країн, що підтверджують такий факт.
Повна:
     Відповідно до п. 7 розд. І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби від 17.11.2005 № 1118, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.11.2005 року за № 1428/1170 (далі – Правила № 1118), власник транспортного засобу (далі – ТЗ) або вповноважена особа, який тимчасово вивозить ТЗ за межі митної території України, пред’являє його митниці ДФС для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких, зокрема, документів:
     що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);
     реєстраційних (технічних) документів на ТЗ;
     митної декларації - у разі потреби;
     паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо;
     довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).
     Ксерокопії документів, що подаються для митного оформлення ТЗ, зберігаються в справах митниці ДФС протягом установленого строку (п. 21 розд. І Правил № 1118).
     Згідно з п. 2 розд. VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981 (далі –
Порядок № 657), обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов’язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.
     Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до контролюючого органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили (п. 6 розд. VIII Порядку № 657)
     Відповідно до п. 4 розд. VIII Порядку № 657 документи (рішення, акти, довідки тощо), що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, що мали місце за межами митної території України, мають бути засвідчені на території, де мала місце така аварія чи обставина непереборної сили згідно з вимогами законодавства відповідної країни.
     Документи, складені або засвідчені компетентними органами (установами) країн, з якими Україна має договори про правову допомогу і якими передбачена відмова від легалізації документів, приймаються до розгляду митними органами України без легалізації у консульських установах України.
     В інших випадках, крім зазначених у абзаці другому п. 4 розд. VIII Порядку № 657документи, складені або засвідчені компетентними органами (установами) іноземних країн, мають бути легалізовані консульською установою України за кордоном.
     У разі відсутності консульської установи України в країні видачі документів документи можуть бути засвідчені у найближчій консульській установі України, повноваження якої офіційно розповсюджуються на територію країни видачі документів (п. 4 розд. VIII Порядку № 657).
     Таким чином, у разі викрадення (втрати) реєстраційних документів (номерних знаків), особа, яка зворотно ввозить ТЗ, що тимчасово вивозився за межі митної території України, подає посадовій особі митниці ДФС наявні документи на такий ТЗ, заяву про факт настання обставин непереборної сили та документи, видані компетентними органами (установами) іноземних країн, що підтверджують такий факт.

Які терміни та яка процедура повернення громадянам грошової застави, у разі вивезення товарів за межі митної території України в установлені строки?

Категорія 211. Гарантії забезпечення виконання зобов’язань перед органами ДФС України
Питання Які терміни та яка процедура повернення громадянам грошової застави, у разі вивезення товарів за межі митної території України в установлені строки?
Відповідь Коротка:
     При виконанні зобов’язання, забезпеченого грошовою заставою, сплачені кошти підлягають поверненню особі, яка внесла цю заставу, або уповноваженій нею особі не пізніше трьох банківських днів.
     При цьому повернення грошової застави, якщо вона вносилася у валюті України, може здійснюватися у будь-якому органі доходів і зборів, навіть якщо вона вносилася на рахунок іншого органу доходів і зборів, а якщо в іноземній валюті – виключно тим органом, на рахунок якого вона була внесена, на підставі письмової заяви громадянина, до якої додаються другий примірник квитанції МД-1, який підтверджує внесення відповідних сум грошової застави, та Акта про підтвердження вивезення товарів та/або транспортних засобів.
     Повна:
     Відповідно до частини другої ст. 379 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) пропуск через митний кордон України товарів (крім транспортних засобів особистого користування), сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують критерії, встановлені частиною першою ст. 374 МКУ, що ввозяться громадянами на митну територію України тимчасово або з метою транзиту, здійснюється в порядку, передбаченому для підприємств, під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення (транзит).
     У разі вивезення товарів за межі митної території України в установлені строки грошова застава повертається громадянам (частина сьома ст. 379 МКУ).
     Відповідно до частини восьмої ст. 379 МКУ у разі порушення встановлених строків зворотного вивезення за межі митної території України або транзиту товарів, за винятком випадків, якщо таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному ст. 313 МКУ.
     Разом з тим, у разі втрати чи повного зіпсування товарів, ввезених на митну територію України тимчасово або з метою транзиту, внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили та відповідного документального підтвердження такої втрати чи повного зіпсування митний режим тимчасового ввезення (транзиту) щодо таких товарів припиняється, а внесена грошова застава повертається власнику зазначених товарів, його спадкоємцю або уповноваженій ними особі (частина дев’ята ст. 379 МКУ).
     Частиною четвертою ст. 313 МКУ встановлено, що у разі виконання зобов’язання, забезпеченого грошовою заставою, сплачені кошти підлягають поверненню особі, яка внесла цю заставу, або уповноваженій нею особі не пізніше трьох банківських днів.
     Повернення грошової застави може здійснюватися у будь-якому органі доходів і зборів, навіть якщо вона вносилася на рахунок іншого органу доходів і зборів (частина п’ята ст. 313 МКУ).
     Порядок надання громадянами органу доходів і зборів фінансової гарантії шляхом унесення грошової застави при тимчасовому ввезенні товарів на митну територію України та транспортних засобів з метою транзиту через територію України та її повернення затверджений наказом Державної митної служби України від 18.08.2008 № 908, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.10.2008 за № 984/15675 (далі – Порядок № 908).
     Відповідно до п. 3.3 розд. 3 Порядку № 908 повернення грошової застави здійснюється у готівковій або безготівковій формі на підставі письмової заяви громадянина, до якої додаються другий примірник квитанції МД-1, який підтверджує внесення відповідних сум грошової застави, та Акта про підтвердження вивезення товарів та/або транспортних засобів.
     Заява складається у довільній формі з обов’язковим зазначенням способу повернення:
     готівкою – для виплати коштів громадянам, якщо такі кошти вносилися готівкою;
     безготівково – з обов’язковим зазначенням реквізитів банківського рахунку громадянина.
     Враховуючи викладене, при виконанні зобов’язання, забезпеченого грошовою заставою, сплачені кошти підлягають поверненню особі, яка внесла цю заставу, або уповноваженій нею особі не пізніше трьох банківських днів. При цьому повернення грошової застави, якщо вона вносилася у валюті України, може здійснюватися у будь-якому органі доходів і зборів, навіть якщо вона вносилася на рахунок іншого органу доходів і зборів, а якщо в іноземній валюті – виключно тим органом, на рахунок якого вона була внесена, на підставі документів, визначених
у п. 3.3 розд. 3 Порядку № 908.

Який порядок переміщення громадянами (резидентами чи нерезидентами) готівки через митний кордон України?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Який порядок переміщення громадянами (резидентами чи нерезидентами) готівки через митний кордон України?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Порядок переміщення готівки (у тому числі дорожніх чеків) і банківських металів через митний кордон України регламентується Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 27 травня 2008 року № 148, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.06.2008 за № 520/15211 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 148).
     Відповідно до п. 1 глави 2 Інструкції № 148 фізична особа незалежно від віку має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.
     Згідно з п. 2 глави 2 Інструкції № 148 фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.
     Вивезення за межі України фізичними особами-резидентами готівки в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, здійснюється за наявності документів, що підтверджують зняття ними готівки з власних рахунків у банках, і квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою (у разі здійснення такої операції) виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.
     Документи, що підтверджують зняття готівки з власних рахунків у банках фізичними особами-резидентами з метою її вивезення, є чинними протягом 90 календарних днів із дня зняття ними готівки з власних рахунків у банках.
Фізична особа-нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування контролюючому органу в повному обсязі (п. 3 глави 2 Інструкції № 148).
     Фізична особа-нерезидент має право вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, якщо сума готівки, що вивозиться, не перевищує суми готівки, письмово задекларованої цією особою контролюючому органу при ввезенні в Україну. Вивезення готівки у такому випадку здійснюється за умови її письмового декларування контролюючому органу в повному обсязі (п. 4 глави 2 Інструкції № 148).
     Митна декларація є підставою для вивезення (увезення) зазначеної у ній готівки і банківських металів і здійснення операцій за дорученням резидента або нерезидента протягом одного року з часу оформлення декларації.
     Фізична особа-нерезидент має право вносити кошти на рахунки в уповноважених банках або виконувати інші операції в банках України на підставі митної декларації у випадках, передбачених законодавством України

Який порядок переміщення (ввезення, вивезення) через митний кордон України монет та банкнот, які не відносяться до культурних цінностей, та не перебувають в обігу і не є законним платіжним засобом на території відповідної держави?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Який порядок переміщення (ввезення, вивезення) через митний кордон України монет та банкнот, які не відносяться до культурних цінностей, та не перебувають в обігу і не є законним платіжним засобом на території відповідної держави?
Відповідь Коротка:
     Всі монети України, що вироблені з дорогоцінних металів з пробами для вітчизняних монет не нижче ніж для золота - 995, для срібла - 999, для платини та паладію - 999,5, і в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж для золота - 900, для срібла - 925, для платини та паладію – 999 як ті, що не є засобом платежу, так і ті, що випущені в обіг і є засобом платежу на території України, віднесені до банківських металів.
     Монети України з дорогоцінних металів, що мають нижчі проби, і при цьому не є засобом платежу та не відносяться до культурних цінностей, вивозяться за межі України і ввозяться в Україну фізичними особами на загальних підставах з урахуванням вимог ст.ст. 371, 373, 374 Митного кодексу України (далі – МКУ) та постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження».
     Переміщення через митний кордон України банкнот, що не є:      платіжними (справжніми);
     або такими, що виведені з обігу Національним банком України;
     або такими, що відносяться до культурних цінностей, здійснюється на загальних підставах з урахуванням вимог ст.ст. 371 та 374 МКУ.
     Повна:
     Згідно з п. 57 частини першої ст. 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
     Відповідно до частини третьої ст. 197 МКУ обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України (далі – НБУ).
     Порядок ввезення в Україну і вивезення за межі України банківських металів регламентується Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління НБУ від 28 травня 2008 року, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 11.06.2008 за № 520/15211 (далі - Інструкція № 148).
     Главою 4 Інструкції № 148 встановлено:
     фізична особа має право ввозити в Україну і вивозити за межі України банківські метали вагою, що не перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет на умовах письмового декларування митному органу в повному обсязі;
     фізична особа має право вивозити за межі України банківські метали вагою, що перевищує 500 г, у вигляді зливків і монет за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та на підставі документів, що підтверджують придбання цією особою банківських металів в уповноважених банках та/або Національному банку.
     Інструкцією № 148 до банківських металів віднесені золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках та порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, що вироблені з дорогоцінних металів з пробами для вітчизняних монет не нижче ніж для золота - 995, для срібла - 999, для платини та паладію - 999,5 і в іноземних монетах з дорогоцінних металів з пробами не нижче ніж для золота - 900, для срібла - 925, для платини та паладію - 999.
     Таким чином, усі монети України з вищезазначеними пробами як ті, що не є засобом платежу, так і ті, що випущені в обіг і є засобом платежу на території України, віднесені цим нормативно-правовим документом до банківських металів.
     Монети України з дорогоцінних металів, що мають нижчі проби, і при цьому не є засобом платежу та не відносяться до культурних цінностей, вивозяться за межі України і ввозяться в Україну фізичними особами на загальних підставах з урахуванням вимог ст.ст. 371, 373, 374 МКУ та постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження».
     Відповідно до п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» зі змінами та доповненнями:
     до валюти України відносяться грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України;
     до іноземної валюти - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.
     Правила визначення платіжних ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти України затверджені постановою Правління НБУ від 23 жовтня 2013 року № 422, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 13.11.2013 за № 1942/24474.
     Таким чином, переміщення через митний кордон України банкнот, що не є:
     платіжними (справжніми);
     або такими, що виведені з обігу Національним банком України;
     або такими, що відносяться до культурних цінностей, здійснюється на загальних підставах з урахуванням вимог ст.ст. 371 та 374 МКУ.

Актуальні запитання для в’їжджаючих громадян

Які умови використання транспортного засобу на митній території України, який належить громадянину-нерезиденту та ввезений ним в режимі тимчасового ввезення?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Які умови використання транспортного засобу на митній території України, який належить громадянину-нерезиденту та ввезений ним в режимі тимчасового ввезення?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Відповідно до частини першої ст. 380 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495 - VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
     Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X МКУ. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об’єктом оподаткування митними платежами
(частина друга ст. 380 МКУ).
     Згідно з абзацом першим частини четвертої ст. 380 МКУ тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.
     При цьому, транспортні засоби особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД (яхти та інші плавучі засоби для дозвілля або спорту), можуть використовуватися громадянами, які ввезли їх в Україну, а також громадянами-резидентами та громадянами-нерезидентами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення, за умови використання транспортного засобу від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення (абзац другий частини четвертої ст. 380 МКУ).
     Разом з тим, такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам (абзац третій частини четвертої ст. 380 МКУ).
     Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог МКУ, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів (частина п’ята ст. 380 МКУ).
     У разі втрати чи повного зіпсування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили перебіг строку тимчасового ввезення зупиняється за умови надання органам доходів і зборів власниками таких транспортних засобів достатніх доказів їх втрати чи зіпсування. Дозволяється поміщення таких транспортних засобів у митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування (частина шоста ст. 380 МКУ).
     Порядок державної реєстрації транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина сьома ст. 380 МКУ).
     Відповідно до п. 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 зі змінами та доповненнями, транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для власного користування більш як на два місяці, підлягають державній реєстрації в територіальних органах з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України на строк, визначений ДФС. Тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння або користування іншим особам.

Що відноситься до особистих речей та як здійснюється ввезення особистих речей в Україну поза нормами, встановленими Митним кодексом України?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Що відноситься до особистих речей та як здійснюється ввезення особистих речей в Україну поза нормами, встановленими Митним кодексом України?
Відповідь Коротка:
     Особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від подання, проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України.
     Повна:
     Відповідно до ст. 4 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) до особистих речей належать товари, нові і такі, що були у вжитку, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб фізичної особи, які відповідають меті перебування зазначеної особи відповідно в Україні або за кордоном, переміщуються через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі і не призначені для підприємницької діяльності, відчуження або передачі іншим особам;
     Частиною першою ст. 369 МКУ встановлено, що особисті речі, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, підлягають декларуванню шляхом учинення дій, усно або, за бажанням власника чи на вимогу органу доходів і зборів, письмово, не оподатковуються митними платежами та звільняються від подання, проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України.      
     Згідно з частиною першою ст. 370 МКУ до особистих речей відносяться:
     1) товари особистої гігієни та індивідуальні косметичні засоби у кількості, що забезпечує потреби однієї особи на період поїздки;
     2) одяг, білизна, взуття, що мають суто особистий характер, призначені виключно для власного користування і мають ознаки таких, що були у користуванні;
     3) особисті прикраси, у тому числі з дорогоцінних металів та каміння, що мають ознаки таких, що були в користуванні;
     4) індивідуальне письмове та канцелярське приладдя;
     5) один фотоапарат, одна кіно-, відеокамера разом з обґрунтованою кількістю фото-, відео-, кіноплівок та додаткового приладдя;
     6) один переносний проектор та аксесуари до нього разом з обґрунтованою кількістю діапозитивів та/або кіноплівок;
     7) бінокль;
     8) переносні музичні інструменти у кількості не більше двох штук;
     9) один переносний звуковідтворювальний пристрій (у тому числі магнітофон, диктофон, програвач компакт-дисків тощо) з обґрунтованою кількістю плівок, платівок, дисків;
     10) один переносний радіоприймач;
     11) стільникові (мобільні) телефони у кількості не більше двох штук, пейджери;
     12) один переносний телевізор;
     13) переносні персональні комп’ютери у кількості не більше двох штук і периферійне обладнання та приладдя до них; флеш-карти у кількості не більше трьох штук;
     14) одна переносна друкарська машина;
15) калькулятори, електронні книжки у кількості не більше двох штук;
     16) індивідуальні вироби медичного призначення для забезпечення життєдіяльності людини та контролю за її станом з ознаками таких, що були в користуванні;
     17) звичайні та/або прогулянкові дитячі коляски у кількості, що відповідає кількості дітей, які перетинають кордон разом із громадянином, а у разі відсутності дітей - у кількості не більше однієї штуки;
     18) одне крісло колісне для осіб з інвалідністю на кожну особу з інвалідністю, яка перетинає митний кордон України, а в разі відсутності такої особи - у кількості не більше однієї штуки;;
     19) лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
     20) годинники у кількості не більше двох штук;
     21) 0,5 літра туалетної води та/або 100 грамів парфумів;
     22) спортивне спорядження - велосипед, вудка рибальська, комплект альпіністського спорядження, комплект спорядження для підводного плавання, комплект лиж, комплект тенісних ракеток, дошка для серфінгу, віндсерфінгу, комплект спорядження для гольфу, інше аналогічне спорядження, призначене для використання однією особою;
     23) спеціальне дитяче харчування для дітей, хворих на фенілкетонурію або інше захворювання, що потребує спеціального харчування, яке не виробляється (не реалізується) в Україні, що переміщується (пересилається) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України;
     24) інші товари, призначені для забезпечення повсякденних потреб громадянина, перелік і гранична кількість яких визначаються законами України.
     У разі ввезення на митну територію України громадянами особистих речей в обсягах, що перевищують критерії, встановлені ст. 370 МКУ, їх митне оформлення здійснюється у відповідності до ст. 374 МКУ зі сплатою передбачених законодавством податків, а у разі їх вивезення – відповідно до норм ст. 371 МКУ зі сплатою вивізного мита у випадках, передбачених законодавством.
     Також, у міжнародних поштових та експрес-відправленнях особисті речі переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у порядку та на умовах, встановлених для переміщення (пересилання) товарів (частина друга ст. 369 МКУ).

У яких випадках звільняються від оподаткування товари, що ввозяться (переміщуються) на митну територію України громадянами в супроводжуваному, несупроводжуваному багажі та/або ручній поклажі?

Категорія 215. Особливості оподаткування товарів та транспортних засобів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України
Питання У яких випадках звільняються від оподаткування товари, що ввозяться (переміщуються) на митну територію України громадянами в супроводжуваному, несупроводжуваному багажі та/або ручній поклажі?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
          Відповідно до положень ч. ч. 1, 6 ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) звільняються від оподаткування митними платежами:
     товари, що ввозяться громадянами не частіше одного разу протягом доби через відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України, в супроводжуваному багажі та/або ручній поклажі та сумарна фактурна вартість яких не перевищує 1000 євро;
     товари, що ввозяться громадянами не частіше одного разу протягом доби через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, в супроводжуваному багажі та/або ручній поклажі та сумарна фактурна вартість яких не перевищує 500 євро або сумарна вага яких не перевищує 50 кг;
     товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, що переміщуються у несупроводжуваному багажі.
     Відповідно до положень ч. 10 ст. 374 МКУ звільняються від оподаткування митними платежами:
     1) особисті речі, визначені ст. 370 МКУ;
     2) культурні цінності за кодами 9701 10 00 00, 9701 90 00 00, 9702 00 00 00, 9703 00 00 00, 9704 00 00 00, 9705 00 00 00, 9706 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, виготовлені 50 і більше років тому;
     3) товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років (крім товарів, що класифікуються за товарною позицією 8802 або одним із кодів 8903 91 99 00, 8903 92 99 00, 8903 99 99 00 згідно з УКТ ЗЕД);
     4) товари, що належать громадянам і переміщуються транзитом через митну територію України;
     5) товари, одержані громадянами-резидентами у вигляді нагород і призів на міжнародних змаганнях, конкурсах за межами митної території України за умови документального підтвердження факту нагородження нотаріальними органами відповідної країни. Зазначене підтвердження підлягає засвідченню або легалізації у відповідній закордонній консульській установі України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України;
     6) товари, що були попередньо вивезені громадянами-резидентами за межі митної території України і зворотно ввозяться на митну територію України, за наявності відповідного підтвердження факту попереднього вивезення таких товарів;
     7) товари (крім транспортних засобів), які мають ознаки таких, що були у користуванні та призначені для власного облаштування житла і забезпечення життєдіяльності громадян, які перебували за кордоном у відрядженнях (на навчанні), за умови, що такі товари ввозяться (пересилаються) протягом шести місяців з дня повернення таких громадян в Україну після закінчення строку відрядження (навчання);
     8) товари (крім транспортних засобів), які мають ознаки таких, що були у користуванні та призначені для власного облаштування житла і забезпечення життєдіяльності іноземних громадян, які за офіційним запрошенням прибувають у довготермінове відрядження в Україну, за умови, що такі товари ввозяться (пересилаються) безпосередньо таким громадянином в Україну на адресу свого тимчасового перебування протягом перших шести місяців його перебування в довготерміновому відрядженні в Україні під зобов’язання про їх зворотне вивезення.

Чи є обмеження щодо кількості транспортних засобів особистого використання, ввезених громадянами-нерезидентами на митну територію України в режимі тимчасового ввезення, якщо попередньо ними уже було ввезено транспортний засіб, але законодавчо встановлений термін його перебування у зазначеному режимі не завершився?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Чи є обмеження щодо кількості транспортних засобів особистого використання, ввезених громадянами-нерезидентами на митну територію України в режимі тимчасового ввезення, якщо попередньо ними уже було ввезено транспортний засіб, але законодавчо встановлений термін його перебування у зазначеному режимі не завершився?
Відповідь Коротка:
     Громадяни-нерезиденти можуть тимчасово ввозити на митну територію України ТЗ особистого користування у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію.
     У разі тимчасового ввезення громадянами - нерезидентами ТЗ у кількості більше однієї одиниці на кожну товарну позицію, їх пропуск через митний кодон України здійснюється в порядку, передбаченому для підприємств, під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення.
     При цьому, у разі вивезення товарів за межі митної території України в установлені строки грошова застава, зазначена у ч.2 ст. 379 МКУ, повертається громадянам.
     У разі порушення встановлених строків зворотного вивезення за межі митної території України товарів, за винятком випадків, якщо таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному ст. 313 МКУ     
     Повна:
     Відповідно до ч. 1 ст. 380 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495 - VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування (далі – ТЗ особистого користування) дозволяється на строк до одного року. Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.
     Тимчасово ввезені ТЗ особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб (крім ТЗ особистого користування, що класифікуються за товарною позицією 8903 згідно з УКТ ЗЕД (яхти та інші плавучі засоби для дозвілля або спорту) (абз. 1, 2 ч. 4 ст. 380 МКУ).
     При цьому, під ТЗ особистого користування слід розуміти наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно (п. 60 ч. 1 ст. 4 МКУ).
     Отже, громадяни-нерезиденти можуть тимчасово ввозити на митну територію України ТЗ особистого користування у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію.
     У разі тимчасового ввезення громадянами-нерезидентами ТЗ у кількості більше однієї одиниці на кожну товарну позицію, їх пропуск через митний кодон України здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 379 МКУ в порядку, передбаченому для підприємств, під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення.
     При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 379 МКУ, у разі вивезення товарів за межі митної території України в установлені строки грошова застава, зазначена у ч. 2 ст. 379 МКУ, повертається громадянам.
     У разі порушення встановлених строків зворотного вивезення за межі митної території України товарів, за винятком випадків, якщо таке порушення сталося внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідними документами, внесена грошова застава використовується в порядку, визначеному ст. 313 МКУ (ч. 8 ст. 379 МКУ).

Який порядок переміщення на митну територію України домашніх тварин?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Який порядок переміщення на митну територію України домашніх тварин?
Відповідь Коротка:
Домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають письмовому декларуванню та застосуванню до них заходів контролю, визначених законом.
При цьому домашні тварини підлягають ветеринарно-санітарному контролю.
Повна:
Згідно із ст. 375 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають письмовому декларуванню та застосуванню до них заходів контролю, визначених законом.
Письмове декларування домашніх тварин здійснюється з використанням митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431.
Крім того відповідно до Переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2011 року № 1031 зі змінами, живі тварини підлягають ветеринарно-санітарному контролю.
Вимоги до об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що переміщуються через державний кордон України, визначені Законом України від 25 червня 1992 року № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» зі змінами (далі – Закон 2498). Згідно із ч. 1 ст. 85 Закону 2498 вантажі з товарами, що ввозяться на територію України, зокрема, повинні:
супроводжуватися оригіналами міжнародних ветеринарних сертифікатів, підписаних державним інспектором ветеринарної медицини країни походження, як це передбачається відповідними ветеринарно-санітарними заходами;
у разі ввезення на територію України живих тварин – походити з країн або зон, які є вільними від хвороб, що підлягають повідомленню, або у випадках, рекомендованих Міжнародним епізоотичним бюро (Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин), – із зон з низьким рівнем присутності хвороби, що підлягає повідомленню, в межах країни походження та не транспортуватися через територію, щодо якої існують обмеження, підтверджені відповідною міжнародною організацією або ветеринарною адміністрацією країни походження чи транзиту.
Вимоги до перевезення тварин авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом встановлені Правилами транспортування тварин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1402.

Який порядок переміщення лікарських засобів громадянами через митний кордон України?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Який порядок переміщення лікарських засобів громадянами через митний кордон України?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
Пунктом 19 частини 1 статті 370 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, зі змінами та доповненнями, встановлено:
     лікарські засоби, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України в порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів України, вважаються особистими речами.
     Обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України лікарських засобів та спеціального дитячого харчування встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 458, згідно з пунктом 1 якої громадяни можуть ввозити на митну територію України лікарські засоби, які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина, в таких обсягах:
     у кількості, що не перевищує п’яти упаковок кожного найменування на одну особу (крім лікарських засобів, що містять наркотичні чи психотропні речовини);
     у кількості, що не перевищує зазначену в наявному в особи рецепті на такий лікарський засіб, виданому на ім’я цієї особи та засвідченому печаткою лікаря та/або закладу охорони здоров’я.

Чи може громадянин переміщувати готівку через митний кордон України протягом доби декілька разів в еквіваленті до 10 000 євро?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Чи може громадянин переміщувати готівку через митний кордон України протягом доби декілька разів в еквіваленті до 10 000 євро?
Відповідь Коротка:
     Громадянин може переміщувати готівку через митний кордон України декілька разів протягом доби в еквіваленті до 10 000 євро.
Повна:
     Згідно з частиною третьою ст. 197 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.
     Порядок переміщення готівки (у тому числі дорожніх чеків) і банківських металів через митний кордон України регламентується Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 27.05.2008 № 148 (далі – Інструкція № 148).
     Інструкцією № 148 не встановлено обмежень щодо кількості разів переміщення валютних цінностей через митний кордон України протягом доби.
     Тобто громадянин може переміщувати готівку через митний кордон України декілька разів протягом доби в еквіваленті до 10 000 євро.

Чи є обов’язковим подання сертифікатів про походження товарів при ввезенні громадянами транспортних засобів на митну територію України?

Категорія 210. Митні платежі
Питання Чи є обов’язковим подання сертифікатів про походження товарів при ввезенні громадянами транспортних засобів на митну територію України?
Відповідь Коротка:У разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів (відсутній оригінал сертифіката про походження товару) щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне або спеціальне), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.
Необхідною умовою для незастосування особливих видів мита є подання органам доходів і зборів (митницям ДФС) сертифікату про походження (переміщення) товару, в якості документу, що підтверджує походження імпортованого товару.
Таким чином, подання сертифікатів про походження товарів при ввезенні громадянами транспортних засобів на митну територію України є обов’язковим у разі встановлення на такі товари особливих видів мита.
Повна: Відповідно до частини першої ст. 36 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених МКУ (частина друга ст. 36 МКУ).
При цьому відповідно до Угоди СОТ про правила визначення походження (15.04.1994) правила визначення походження встановлюються за конкретними критеріями (зміна коду товару, відсоток доданої вартості, виконання певних технологічних операцій тощо). .
Згідно з частиною третьою ст. 44 МКУ сертифікат про походження товару подається обов’язково на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність».
Частиною третьою ст. 48 МКУ встановлено, що у разі неможливості достовірно встановити країну походження товарів (відсутній оригінал сертифіката про походження товару) щодо яких застосовуються особливі види мита (антидемпінгове, компенсаційне або спеціальне), такі товари випускаються у вільний обіг на митній території України за умови сплати особливих видів мита.
Враховуючи зазначене, необхідною умовою для незастосування особливих видів мита є подання органам доходів і зборів (митницям ДФС) сертифікату про походження (переміщення) товару, в якості документу, що підтверджує походження імпортованого товару.
Разом з тим, якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, визначено, що крім сертифікату про походження (переміщення) товару, в якості документу, що підтверджує походження імпортованого товару можуть подаватись інші документи про походження товару, то для підтвердження країни походження товарів можуть застосовуватися такі документи.
Таким чином, подання сертифікатів про походження товарів при ввезенні громадянами транспортних засобів на митну територію України є обов’язковим у разі встановлення на такі товари особливих видів мита.

Які особливості ввезення для вільного обігу транспортних засобів, що використовувалися, та оподаткування їх акцизним податком?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Які особливості ввезення для вільного обігу транспортних засобів, що використовувалися, та оподаткування їх акцизним податком?
Відповідь Коротка: З 01 серпня 2016 року тимчасово, до 31 грудня 2018 року, встановлені знижені ставки акцизного податку на автомобілі легкові, що використовувалися.
     Знижені ставки акцизного податку не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони, зокрема:      
     ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року;
     мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.
     До відомостей про походження транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України громадянами, може бути віднесений їх ідентифікаційний номер – VIN-код (Vehicle Identification Number), інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб.
     Під час оформлення Посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, посадовою особою органу доходів і зборів здійснюється відповідна відмітка про обмеження щодо відчуження транспортного засобу протягом 365 днів з дня його реєстрації.     
Повна: Відповідно до Закону України від 31 травня 2016 року № 1389-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» (далі – Закон № 1389) з 01 серпня 2016 року тимчасово, до 31 грудня 2018 року, встановлені знижені ставки акцизного податку на автомобілі легкові, що використовувалися.
     Знижені ставки акцизного податку не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони, зокрема, ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.
     Таким чином, контроль за виконанням обмежень, встановлених Законом № 1389 щодо ввезення на митну територію України не більше одного легкового автомобіля протягом календарного року, має здійснюватись відносно двох категорій осіб:
     які ввозять легкові автомобілі для власного використання;
     які ввозять легкові автомобілі на користь інших осіб.
     Також нормами Закону № 1389 встановлено, що знижені ставки акцизного податку не застосовуються якщо легкові автомобілі мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.
      До відомостей про походження транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України громадянами, може бути віднесений їх ідентифікаційний номер – VIN-код (Vehicle Identification Number), інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб.
     VIN-код транспортного засобу являє собою структуроване поєднання літеро-цифрових позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації.
     Структура і зміст VIN-коду визначаються міжнародним стандартом ISO 3779-1983, гармонізованим з державним стандартом України ДСТУ 3524-97 обов’язкового застосування в Україні.
     Як правило, структура VIN-коду складається із 17 символів, перші три символи з яких визначають географічну зону, країну-виробника і виробника автотранспортного засобу, а одинадцятий символ містить інформацію про місце складання транспортного засобу.
     Під час оформлення Посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, форма якого встановлена додатком 4 до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118, посадовою особою органу доходів і зборів здійснюється відповідна відмітка про обмеження щодо відчуження транспортного засобу протягом 365 днів з дня його реєстрації у відповідності до Закону № 1389.
     При цьому відповідно до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, при митному оформленні легкових автомобілів, що використовувалися, за ставками акцизного податку, встановленими п. 15 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, у графі 36 митної декларації зазначається код пільги з оподаткування товару акцизним податком «172».
     Відповідні роз’яснення надані у листі ДФС від 01.08.2016 № 26072/7/99-99-18-02-02-17 «Про надання інформації».

Чи необхідно громадянам при проходженні митного контролю в аеропортах надавати довідки, (заключення) у разі наявності у таких громадян штучних частин тіла, слухових та інших апаратів, які носять на собі, із собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Чи необхідно громадянам при проходженні митного контролю в аеропортах надавати довідки, (заключення) у разі наявності у таких громадян штучних частин тіла, слухових та інших апаратів, які носять на собі, із собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду?
Відповідь Коротка:У разі наявності у громадянина штучних частин тіла, слухових та інших апаратів, які носять на собі, із собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду, такий громадянин має право надати видані компетентиними органами довідки, (заключення), що підтверджують наявність таких частин тіла, проведення операцій з імплантації слухових та інших апаратів тощо з метою уникнення затримки проходження митного контролю.
Повна:Відповідно до п. 5 Тимчасових правил контролю з метою забезпечення безпеки цивільної авіації, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 серпня 1995 року № 592 (далі – Правила), контроль з метою забезпечення безпеки цивільної авіації запроваджується для запобігання доставці будь-яким чином і за будь-яких умов на борт повітряного судна, що виконує польоти на внутрішніх або міжнародних авіалініях, зброї, боєприпасів, вибухових речовин та пристроїв, інших небезпечних предметів, які можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.
     Згідно з абзацами першим та другим п. 11 Правил контроль з метою забезпечення безпеки цивільної авіації здійснюється в аеропортах (на аеродромах) співробітниками служби авіаційної безпеки, поліцейськими і працівниками прикордонного контролю, а на борту повітряного судна, що перебуває в польоті, - членами екіпажу за рішенням командира цього судна.      Огляд ручної кладі, багажу та особистий огляд пасажирів здійснюється у спеціально обладнаних приміщеннях після реєстрації квитків.
     При цьому відповідно до ст. 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X зі змінами і доповненнями особистий огляд може провадитись, зокрема, уповноваженими на те посадовими особами органів Служби безпеки України, органів Національної поліції, цивільної авіації, митниці і органів прикордонної служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів.
     Згідно з частиною першою ст. 340 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов’язки, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України.
     При цьому у разі наявності у громадянина штучних частин тіла, слухових та інших апаратів, які носять на собі, із собою або імплантують в тіло, щоб компенсувати недолік (дефект) органа чи фізичну ваду, такий громадянин має право надати видані компетентними органами довідки (заключення), що підтверджують наявність таких частин тіла, проведення операцій з імплантації слухових та інших апаратів тощо з метою уникнення затримки проходження митного контролю.

Як оподатковуються товари, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України?

Категорія 215. Особливості оподаткування товарів та транспортних засобів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України
Питання Як оподатковуються товари, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України?
Відповідь Коротка і повна відповіді ідентичні.
     Відповідно до положень ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ):
     1) звільняються від оподаткування митними платежами товари (за винятком підакцизних), що ввозяться громадянами не частіше одного разу протягом доби через відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України, в супроводжуваному багажі та/або ручній поклажі та сумарна фактурна вартість яких не перевищує 1000 євро;
     2) підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків фактурної вартості та податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України.
     Базою оподаткування для таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро.
     3) підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, особливими видами мита відповідно до частини першої ст. 275 МКУ та податком на додану вартість за ставкою, встановленою ПКУ товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10 000 євро, що переміщуються на митну територію України в супроводжуваному багажі та ручній поклажі через відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України.

Чи може особа, яка ввезла для власного використання транспортний засіб за зниженими ставками акцизного податку, ввезти ще один транспортний засіб на таких же умовах на користь інших осіб на підставі доручення?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Чи може особа, яка ввезла для власного використання транспортний засіб за зниженими ставками акцизного податку, ввезти ще один транспортний засіб на таких же умовах на користь інших осіб на підставі доручення?
Відповідь Коротка: Особа, яка ввезла для власного використання транспортний засіб за зниженими ставками акцизного податку, не може ввезти ще один транспортний засіб на таких же умовах на користь інших осіб на підставі доручення.
Повна: Відповідно до Закону України від 31 травня 2016 року № 1389-VIII «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» (далі – Закон № 1389) з 01 серпня 2016 року тимчасово, до 31 грудня 2018 року, встановлені знижені ставки акцизного податку на автомобілі легкові, що використовувалися.     
     Знижені ставки акцизного податку не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони, зокрема, ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.
     Тобто контроль за виконанням обмежень, встановлених Законом № 1389 щодо ввезення на митну територію України не більше одного легкового автомобіля протягом календарного року, здійснюється відносно двох категорій осіб:
     які ввозять легкові автомобілі для власного використання;
     які ввозять легкові автомобілі на користь інших осіб.
     Таким чином, особа, яка ввезла для власного використання транспортний засіб за зниженими ставками акцизного податку, не може ввезти ще один транспортний засіб на таких же умовах на користь інших осіб на підставі доручення.
     При цьому у разі подання до митного оформлення митної декларації, що містить у графах
8 та/або 9 відомості про осіб, які вдруге протягом одного календарного року ввозять на митну територію України легкові автомобілі, що використовувалися, а у графі 36 – код пільги «172» зі сплати акцизного податку за ставками, встановленими Законом № 1389, то така митна декларація до оформлення не приймається.

У яких випадках до товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України, застосовуються преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження?

Категорія 215. Особливості оподаткування товарів та транспортних засобів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України
Питання У яких випадках до товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України, застосовуються преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження?
Відповідь Коротка:
До товарів, що ввозяться на митну територію України громадянами можуть застосовуватися преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження з країн Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (об’єднує митні території чотирьох європейських країн, що не вступили до Європейського Союзу, а саме Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія та Швейцарська Конфедерація), Чорногорії, Республіки Македонія та Канади.
При цьому документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо, зокрема, товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита.
Повна:
Відповідно до частини першої ст. 281 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
До переліку міжнародних договорів України, згідно з якими до товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України, застосовуються преференційні та пільгові ставки ввізного мита за умови документального підтвердження їх походження входять:
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року, ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони»;
Угода про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ від 24 червня 2010 року, ратифікована Законом України від 07 грудня 2011 року № 4091-VI «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ, Угоди про сільське господарство між Україною та Королівством Норвегія, Угоди про сільське господарство між Україною та Ісландією та Угоди про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією»;
Угода про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною від 18 січня 2001 року, ратифікована Законом України від 05 липня 2001 року № 2599-III «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія»;
Угода про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії від 18 листопада 2011 року, ратифікована Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5445-VI «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії»;
Угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою від 11 липня 2016 року, ратифікована Законом України від 14 березня 2017 року № 1917-VIII «Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою».
Таким чином, товари, які ввозяться на митну територію України громадянами, підпадають під дію зазначених вище Угод за умови документального підтвердження їх походження з країн Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (об’єднує митні території чотирьох європейських країн, що не вступили до Європейського Союзу, а саме Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія та Швейцарська Конфедерація), Чорногорії, Республіки Македонія та Канади.
При цьому документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо, зокрема, товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII МКУ (п. 2 частини четвертої ст. 44 МКУ).

Яку кількість пального додатково, крім пального в баку власного автомобіля, має право ввозити громадянин при поверненні на територію України (в тому числі якщо повернення на територію України відбувається в той же день, що і виїзд з території України)?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Яку кількість пального додатково, крім пального в баку власного автомобіля, має право ввозити громадянин при поверненні на територію України (в тому числі якщо повернення на територію України відбувається в той же день, що і виїзд з території України)?
Відповідь Коротка:
     Для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, громадяни не можуть ввозити на митну територію України нафтопродукти, за винятком пального, що міститься у звичайних баках транспортних засобів, установлених заводом-виробником.
     Повна:
     Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, визначені розд. ХІІ Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ).
     Відповідно до частин першої та другої ст. 364 МКУ цей розділ регулює умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.
     У випадку переміщення громадянами-підприємцями через митний кордон України товарів, пов’язаних зі здійсненням ними підприємницької діяльності, митне оформлення здійснюється в порядку, встановленому МКУ та іншими законодавчими актами України для підприємств. Положення цього розділу в такому випадку не застосовуються.
     Умови ввезення (пересилання) громадянами на митну територію України товарів (крім зазначених у ст.ст. 375-377 МКУ, а саме домашніх тварин, алкогольних та тютюнових виробів, товарів за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД) визначено частинами першою, четвертою, шостою та восьмою ст. 374 МКУ.
     Слід зазначити, що всі ці норми ст. 374 МКУ містять обмеження: «крім підакцизних».
     Згідно з п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями до підакцизних товарів належать:
     спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння);
     тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;
     пальне;
     автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;
     електрична енергія.     
     Отже, для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, громадяни не можуть ввозити на митну територію України нафтопродукти, за винятком пального, що міститься у звичайних баках транспортних засобів, установлених заводом-виробником.

Чи може громадянин- резидент, який перебуває на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, тимчасово ввезти на митну територію України без сплати митних платежів транспортний засіб особистого користування?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Чи може громадянин- резидент, який перебуває на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, тимчасово ввезти на митну територію України без сплати митних платежів транспортний засіб особистого користування?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами, встановлено розділом XII Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами і доповненнями (далі – МКУ).
     Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України врегульовані, зокрема, ст. 380 МКУ. Як свідчить назва статті, мова йде лише про транспортні засоби особистого користування, визначення яких наведено в п. 60 частини першої ст. 4 МКУ, згідно з яким:           
     транспортні засоби особистого користування – це наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД) та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно.
     Для громадян-резидентів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, МКУ встановлено окремий порядок тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування, а саме:
     громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.
     Таким чином, МКУ чітко визначено умови, дотримання яких дає можливість громадянам-резидентам, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, тимчасово ввозити на митну територію України транспортні засоби особистого користування без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів:
     тимчасове ввезення транспортних засобів особистого користування у визначеній МКУ кількості та за чітко визначеними кодами згідно з УКТ ЗЕД;
     право власності громадянина на такі транспортні засоби та подання органу доходів і зборів відповідних документів;      
     реєстрація транспортних засобів на території відповідної країни та подання органу доходів і зборів відповідних документів;
     письмове декларування транспортних засобів особистого користування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян;
     на визначений МКУ строк (не більше 60 днів протягом одного календарного року – строк може бути як безперервним, так і з перервами).
     Обов’язковою умовою є також перебування громадян-резидентів на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном. Правила ведення закордонними дипломатичними установами України консульського обліку громадян України, які постійно проживають або тимчасово перебувають за кордоном, та дітей - громадян України, усиновлених іноземцями або громадянами України, які постійно проживають за кордоном, затверджено наказом Міністерства закордонних справ України від 17.11.2011 № 337, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.12.2011 за № 1458/20196 зі змінами та доповненнями.

Чи мають право громадяни переміщувати через митний кордон України спеціальні засоби оборони (балончики та інші спецзасоби з препаратами сльозоточивої та дратівної дії) для індивідуального захисту?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Чи мають право громадяни переміщувати через митний кордон України спеціальні засоби оборони (балончики та інші спецзасоби з препаратами сльозоточивої та дратівної дії) для індивідуального захисту?
Відповідь Коротка:
     До спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, дозволених до виготовлення, реалізації (продажу), придбання, реєстрації, обліку, зберігання (носіння) і застосування належать, зокрема упаковки з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії (газові балончики).
     Громадяни здійснюють ввіз із-за кордону та вивіз із України одиничних екземплярів спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії на підставі дозволів МВС Республіки Крим, ГУВС міста Києва, УВС областей і міста Севастополя.
     В усіх випадках ввозу та вивозу спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, на них повинен бути сертифікат встановленого зразка.
     Повна:
     Відповідно до Положення про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1993 року № 706, до спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, дозволених до виготовлення, реалізації (продажу), придбання, реєстрації, обліку, зберігання (носіння) і застосування належать, зокрема упаковки з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії (газові балончики). При цьому ввіз і вивіз з країни спеціальних засобів самооборони здійснюється у порядку, встановленому Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС України) та Державним митним комітетом України (далі – Держмитком).
     Порядок ввозу із-за кордону та вивозу із України спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, затверджено наказом МВС України, Держмиткомом від 19.10.1993 № 650/272, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.11.1993 за № 165 (далі – Порядок № 165).
     Згідно з положеннями Порядку № 165:
     підприємства, установи, організації і господарські об’єднання, що займаються      підприємницькою діяльністю по виготовленню та реалізації спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, здійснюють їх ввіз із-за кордону та вивіз із України на підставі дозволів МВС України, а громадяни - одиничних екземплярів на підставі дозволів МВС Республіки Крим, ГУВС міста Києва, УВС областей і міста Севастополя. В усіх випадках ввозу та вивозу спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, на них повинен бути сертифікат встановленого зразка;
     видача дозволів на ввіз із-за кордону та вивіз із України спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії здійснюється у порядку, встановленому Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України від 25.03.1993 № 164. Такі дозволи суб’єктам підприємницької діяльності видаються на підставі відповідних договорів про постачання чи продаж вказаних засобів самооборони (далі – Наказ № 164).
     Наказ № 164 втратив чинність згідно з наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів» (далі – Інструкція № 622).     
     Відповідно до п. 12.14 Інструкції № 622 вогнепальна мисливська зброя, основні частини зброї, бойові припаси до неї, пневматична, холодна, охолощена зброя, пристрої, патрони до них громадянами України перевозяться через митний кордон України на підставі дозволів на право перевезення зброї територією України, які видаються уповноваженим підрозділом із контролю за обігом зброї центрального органу управління поліцією та головними управліннями Національної поліції.
     При цьому Перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об’єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, наведено у додатку 1 до Постанови Верховної Ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII.
     Окремо слід зазначити наступне.
     Заборони та обмеження щодо переміщення (пересилання) окремих видів товарів
у міжнародних поштових та експрес-відправленнях встановлені ст. 235 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ).
Згідно з частиною другою ст. 235 МКУ забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання відповідно до актів Всесвітнього поштового союзу, а також товарів, відправлених з порушенням вимог нормативно-правових актів з питань надання послуг поштового зв’язку.
     У свою чергу п. 3.1 ст. 18 Всесвітньої поштової конвенції, підписаної від імені України 11 жовтня 2012 року в м. Доха і затвердженої Указом Президента України від 10 жовтня 2017 року № 316/2017 «Про затвердження Всесвітньої поштової конвенції, Загального регламенту Всесвітнього поштового союзу, Заключного протоколу Всесвітньої поштової конвенції та Угоди про поштові платіжні послуги», встановлено, що вкладення вибухових, займистих або інших небезпечних речей, а також радіоактивних матеріалів забороняється в усіх категоріях відправлень.
     Також, відповідно до абзацу другого п. 37 Правил надання послуг поштового зв’язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 зі змінами та доповненнями, у міжнародних поштових відправленнях забороняється пересилати вогнепальну зброю усіх видів і боєприпаси до неї, холодну зброю та інші предмети, спеціально призначені для нападу та оборони (кастети, стилети, балончики з рідиною паралітичної дії тощо), вибухові, легкозаймисті або інші небезпечні речовини, якщо інше не передбачено законодавством.