Актуальні запитання (23.09.2016)

Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД та переліком документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів?

Категорія 401. Електронний цифровий підпис
Питання Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД та переліком документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД (acskidd.gov.ua/головна /«Контакти»).
     Перелік документів, необхідних для отримання посилених сертифікатів ключів, наведено в розділі підготовка документів та реєстрація, розміщеного на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД acskidd.gov.ua/головна/«Реєстрація користувачів».

За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Питання За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року
№ 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
     До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
     не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
     обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
     Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
     До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень. (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
     Разом з цим, п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:
     суб’єкти господарювання (фізичні особи - підприємці), які здійснюють:
     1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
     2) обмін іноземної валюти;
     3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
     4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
     5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
     6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
     7) діяльність з управління підприємствами;
     8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
     9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
     10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
     фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
     фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
     страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
     фізичні особи - нерезиденти;
     суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни кількості товару/послуги та/або його/її вартості, або при виправленні помилок у табличній частині податкової накладної?

Категорія 101. Податок на додану вартість
Питання Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі зміни кількості товару/послуги та/або його/її вартості, або при виправленні помилок у табличній частині податкової накладної?
Відповідь Коротка:
У разі неправильного заповнення кількісного або вартісного показника табличної частини податкової накладної продавець при заповненні розрахунку коригування зазначає:
     в графі 1 – № з/п рядка податкової накладної, що коригується;
     в графі 2 – причину коригування (зміна кількості/зміна вартості/виправлення помилки);
     в графі 3 – номенклатуру товару/послуги, вартість чи кількість яких коригується;
     в графі 4 – код товару згідно з УКТ ЗЕД (у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
     в графах 5, 6 - одиницю виміру товарів/послуг ( у графі 5- умовне позначення, у графі 6- код відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку);
     у випадку коригування кількості товарів/послуг заповнює графи 7 та 8, де вказує:
     у графі 7 - кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки (зі знаком «-» при зменшенні кількості, зі знаком «+» при збільшенні);
     у графі 8 - фактичну ціну без врахування ПДВ, за якою раніше було здійснено постачання;
     у випадку коригування вартості товарів/послуг заповнює графи 9 та 10, де вказує:
     у графі 9 - суму різниці між ціною домовленості без ПДВ та фактичною ціною без ПДВ, за якою здійснено постачання;
     у графі 10 - фактичну кількість постачання товарів/послуг;
     у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості зазначає:
     у графі 2 - причину коригування (зміна кількості та вартості товарів/послуг);
     у графі 7 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, яка вказана у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;
     у графі 8 – ціну товару/послуги, вказану у графі 7 такої податкової накладної;
     у графі 9 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, яка вказана у графі 7 такої податкової накладної;
     у графі 10 – кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, вказану у графі 6 такої податкової накладної зменшену/збільшену на значення графи 7 цього розрахунку коригування.
     у графі 13 зазначаються обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.
     У рядках з I по VIII табличної частини розрахунку коригування вказується сума ПДВ зі знаком «-»/«+», на яку коригуються податкові зобов’язання та податковий кредит в залежності від ставки.
     У разі виявлення помилок в номенклатурі чи коді товару згідно з УКТ ЗЕД у розрахунку коригування в одному рядку повторюють рядок із помилковою назвою товару чи коду УКТ ЗЕД, але зі знаком «мінус» у графі 7 «зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)», а в другому рядку вказують правильну номенклатуру (та/або код УКТ ЗЕД) зі знаком «плюс» у графі 7 та із тими самими сумами кількості, ціни й обсягу без ПДВ товару (послуги).
     В такому випадку графа 1 розрахунка коригування, в якій зазначається № з/п рядка податкової накладної, що коригується заповнюється двічі по кожному з рядків, які виправляють помилку в номенклатурі чи коді товару згідно з УКТ ЗЕД.
Повна:
Пунктом 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.
     Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 розд. V ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
     Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.
     У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни.
     У разі неправильного заповнення кількісного та/або вартісного показника табличної частини податкової накладної продавець при заповненні розрахунку коригування зазначає:
     в графі 1 – № з/п рядка податкової накладної, що коригується;
     в графі 2 – причину коригування (зміна кількості/зміна вартості/виправлення помилки);
     в графі 3 – номенклатуру товару/послуги, вартість чи кількість яких коригується;
     в графі 4 – код товару згідно з УКТ ЗЕД (у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);
     в графах 5, 6 - одиницю виміру товарів/послуг ( у графі 5- умовне позначення, у графі 6- код відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку);
     у випадку коригування кількості товарів/послуг заповнює графи 7 та 8, де вказує:
     у графі 7 - кількість (об’єм, обсяг) товарів/послуг, щодо яких проводиться зміна поставки (зі знаком «-» при зменшенні кількості, зі знаком «+» при збільшенні);
     у графі 8 - фактичну ціну без врахування ПДВ, за якою раніше було здійснено постачання;
     у випадку коригування вартості товарів/послуг заповнює графи 9 та 10, де вказує:
     у графі 9 - суму різниці між ціною домовленості без ПДВ та фактичною ціною без ПДВ, за якою здійснено постачання;
     у графі 10 - фактичну кількість постачання товарів/послуг;
     у разі одночасної зміни кількості товару/послуги та його/її вартості зазначає:
     у графі 2 - причину коригування (зміна кількості та вартості товарів/послуг);
     у графі 7 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, яка вказана у графі 6 податкової накладної, до якої виписується цей розрахунок коригування;
     у графі 8 – ціну товару/послуги, вказану у графі 7 такої податкової накладної;
     у графі 9 – значення зі знаком «-»/«+», на яке зменшується/збільшується ціна товару/послуги, яка вказана у графі 7 такої податкової накладної;
     у графі 10 – кількість (об’єм, обсяг) товару/послуги, вказану у графі 6 такої податкової накладної зменшену/збільшену на значення графи 7 цього розрахунку коригування.
     у графі 13 зазначаються обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ.
     У рядках з I по VIII табличної частини розрахунку коригування вказується сума ПДВ зі знаком «-»/«+», на яку коригуються податкові зобов’язання та податковий кредит в залежності від ставки.
     У разі виявлення помилок в номенклатурі чи коді товару згідно з УКТ ЗЕД у розрахунку коригування в одному рядку повторюють рядок із помилковою назвою товару чи коду УКТ ЗЕД, але зі знаком «мінус» у графі 7 «зміна кількості, об’єму, обсягу (-) (+)», а в другому рядку вказують правильну номенклатуру (та/або код УКТ ЗЕД) зі знаком «плюс» у графі 7 та із тими самими сумами кількості, ціни й обсягу без ПДВ товару (послуги).
     В такому випадку графа 1 розрахунка коригування, в якій зазначається № з/п рядка податкової накладної, що коригується заповнюється двічі по кожному з рядків, які виправляють помилку в номенклатурі чи коді товару згідно з УКТ ЗЕД.

Що є об’єктом оподаткування військовим збором?

Категорія 132. Військовий збір
Питання Що є об’єктом оподаткування військовим збором?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
     Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.
     Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є:
     загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
     доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);
     іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
     Об’єктом оподаткування нерезидента є:
     загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
     доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств?

Категорія 102. податок на прибуток підприємств
Питання Що є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 –VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Яка відповідальність передбачена до роботодавця за несплату (несвоєчасну сплату) ЄВ?

Категорія 301. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Питання Яка відповідальність передбачена до роботодавця за несплату (несвоєчасну сплату) ЄВ?
Відповідь Коротка:
     У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.
     За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
     На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.
     За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність.
     Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за повторне за рік вчинення таких дій – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повна:
     Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
     У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).
     Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 суми ЄВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.
     Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄВ накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);
     За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464).
     На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина десята ст. 25 Закону № 2464).
     Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини першої ст. 26 Закону № 2464).
     Згідно зі ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями:
     1. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
      За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
      2. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
      За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Чи можливо скасувати посилений сертифікат виданий АЦСК ІДД у телефонному режимі?

Категорія 401. Електронний цифровий підпис
Питання Чи можливо скасувати посилений сертифікат виданий АЦСК ІДД у телефонному режимі?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
Відповідно до Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту заява в усній формі подається клієнтом (підписувачем) до Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту (далі АЦСК ІДД) засобами телефонного зв’язку за номером, який опублікований на власному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД, при цьому клієнт (підписувач) повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:
-     ідентифікаційні дані власника посиленого сертифіката;
-     реєстраційний номер посиленого сертифіката;
-     ключову фразу голосової автентифікації.
Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних підписувача з інформацією в реєстрі підписувачів).

Який порядок виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, а саме в полі «Індивідуальний податковий номер», а також в умовному ІПН?

Категорія 101. Податок на додану вартість
Питання Який порядок виправлення помилки, допущеної в податковій накладній, а саме в полі «Індивідуальний податковий номер», а також в умовному ІПН?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
     Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
     постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
     отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
     Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку.
     Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
     Помилка, допущена в номері чи даті податкової накладної, не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування.
     Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця податкової накладної, зареєстрованої ЄРПН здійснюється наступним чином:
     1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:
     у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;
     у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;
     2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;
     3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:
     реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;
     у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН;
     такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;
     в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН.
     У випадку якщо в період з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН до дати фактичного складання другої податкової накладної (із правильним ІПН) відбулася зміна суми компенсації вартості зазначених у податковій накладній з «невірним» ІПН товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, то у другій податковій накладній не допускається зазначення показників з урахуванням таких змін.
     У такому випадку складається розрахунок коригування до другої податкової накладної, в якому відображається відповідне коригування кількісних і вартісних показників.
     Можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних та розрахунків коригування зберігається протягом 180 календарних днів з дати їх складання.
     Таким чином, виправлення ІПН покупця можливо лише у випадку, коли з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН покупця не минуло 180 календарних днів, тобто друга податкова накладна (з правильним ІПН) може бути зареєстрована не пізніше ніж через 180 календарних днів з дати її складання, що зазначена в такій податковій накладній.
     У випадку, коли з дати складання податкової накладної, в якій зазначено «невірний» ІПН покупця, минуло 180 календарних днів, можлива лише реєстрація розрахунку коригування (за умови якщо з дати його складання також не минуло 180 календарних днів) з «невірним» ІПН, при цьому друга податкова накладна (з правильним ІПН) не може бути зареєстрована в ЄРПН, оскільки в такій накладній зазначається дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН, тобто дата виникнення податкових зобов’язань продавця.
     При цьому податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 (дата набрання чинності Законом України від 16 липня 2015 року № 643 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість») не зареєстровані в ЄРПН, та по яких станом на вказану дату сплинув граничний термін їх реєстрації в ЄРПН (з дати їх складання минуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 року та включені до складу податкового кредиту.
     Помилка в умовному ІПН виправляється аналогічним шляхом. При цьому розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації в ЄРПН таким платником податку.

Чи має право ДПІ як територіальний орган ДФС надавати письмові податкові консультації?

Категорія 135. Права та обов’язки платників податків
Питання Чи має право ДПІ як територіальний орган ДФС надавати письмові податкові консультації?
Відповідь Коротка:
     Податкові консультації у письмовій формі мають право надавати ДФС, Головні управління ДФС у областях, м. Києві та Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників. Будь-які державні податкові інспекції мають право надавати податкові консультації виключно в усній формі.
Повна:
     Відповідно до п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
     Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що консультації, крім узагальнюючих, надаються:
     в усній формі - контролюючими органами;
     у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.
     Згідно з п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
     Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 (далі – Положення)Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є Державна фіскальна служба України (далі – ДФС).
     ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів (п. 7 Положення).
     Перелік територіальних органів ДФС визначений постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України».
     Отже, податкові консультації у письмовій формі мають право надавати ДФС, Головні управління ДФС у областях, м. Києві та Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників. Будь-які державні податкові інспекції мають право надавати податкові консультації виключно в усній формі.

За якою формою та який порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. 1ДФ?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб
Питання За якою формою та який порядок подання уточнюючого податкового розрахунку за ф. 1ДФ?
Відповідь Коротка:
     Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
     Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
     Коригування показників розділу I:
     для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;
     для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;
     для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.
     Коригування показників розділу II:
     підрозділ «Оподаткування процентів»:
     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
     підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:
     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
     підрозділ «Військовий збір»:
     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.
Повна:
     Відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
     Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Порядок).
     У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
     Податкова декларація, розрахунок (далі – податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
     Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п. 4.3 Порядку).
     У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п. 3.1 Порядку).
     Відповідно до п. 4.4 Порядку порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.
     Коригування показників розділу I:
     для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати «1» - на виключення рядка;
     для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати «0» - на введення рядка;
     для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується «1» - рядок на виключення, а в другому – «0» - рядок на введення.
     Коригування показників розділу II:
     підрозділ «Оподаткування процентів»:
     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування процентів - виключення**» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування процентів» відобразити правильну інформацію;
     підрозділ «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею»:
     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею - виключення***» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Оподаткування виграшів (призів) у лотерею» відобразити правильну інформацію;
     підрозділ «Військовий збір»:
     для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку «Військовий збір - виключення****» потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку «Військовий збір» відобразити правильну інформацію.