Актуальні запитання (14.11.2018)

Як заповнити розрахунок коригування до податкової накладної у разі зміни кількісних та/або вартісних показників?

Категорія 101. Податок на додану вартість
Питання Як заповнити розрахунок коригування до податкової накладної у разі зміни кількісних та/або вартісних показників?
Відповідь Коротка:
     Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна кількості товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення товарів), постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому:
     у першому рядку:
     у графі 1 зазначається № за порядком рядка податкової накладної, який коригується;
     у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості»;
     значення граф 3-6 відповідає значенню відповідно граф 2-5 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 7 зі знаком «-» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 8 зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
     графи 9-10 не заповнюються;
     значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 13 зі знаком «-» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується.
     у другому рядку:
     у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 позицій, то у графі 1 зазначається номер 11).
     У графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості»;
     значення граф 3-6 відповідає значенню відповідно граф 2-5 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 7 зазначається правильне значення кількості товарів/послуг:
     у графі 8 зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
     графи 9-10 не заповнюються;
     значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).
     Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна ціни товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення коштів), постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, який заповнюється аналогічно розрахунку коригування при зміні кількості товарів/послуг, з наступними відмінностями:
     в обох рядках у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна ціни»;
     в обох рядках графи 7-8 не заповнюються;
     у першому рядку у графі 9 зі знаком «-» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
     у другому рядку у графі 9 зазначається правильне значення ціни товарів/послуг;
     в обох рядках у графі 10 зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
     Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна і кількості, і ціни товарів/послуг, то розрахунок коригування до такої податкової накладної складається у порядку, передбаченому при зміні номенклатури товарів/послуг.
Повна:
     Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
     Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної складається також і у випадках, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД чи коду ДКПП.
     Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, яка передбачає, зокрема, у Розділі Б табличної частини графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» (далі – графа 1).
     Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна кількості товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення товарів), постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому:
     у першому рядку:
     у графі 1 зазначається № за порядком рядка податкової накладної, який коригується;
     у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості»;
     значення граф 3-6 відповідає значенню відповідно граф 2-5 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 7 зі знаком «-» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 8 зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
     графи 9-10 не заповнюються;
     значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;     
     у графі 13 зі знаком «-» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується.
     у другому рядку:
     у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 позицій, то у графі 1 зазначається номер 11).
     у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості»;
     значення граф 3-6 відповідає значенню відповідно граф 2-5 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 7 зазначається правильне значення кількості товарів/послуг:
     у графі 8 зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
     графи 9-10 не заповнюються;
     значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
     у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).
     Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна ціни товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення коштів), постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, який заповнюється аналогічно розрахунку коригування при зміні кількості товарів/послуг, з наступними відмінностями:
     в обох рядках у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна ціни»;
     в обох рядках графи 7-8 не заповнюються;
     у першому рядку у графі 9 зі знаком «-» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
     у другому рядку у графі 9 зазначається правильне значення ціни товарів/послуг;
     в обох рядках у графі 10 зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
     Таким чином, у розрахунку коригування, що складається у зв’язку зі зміною кількості або ціни товарів/послуг, кожному рядку податкової накладної, що коригується, відповідає два рядки розрахунку коригування: у першому з них «обнуляється» рядок, ціна або кількість по якому змінюється; у другому – зазначаються правильні показники.
     У разі зміни ціни частини товарів/послуг, зазначених у податковій накладній (рядку податкової накладної), а також у разі одночасної зміни і кількості, і ціни товарів/послуг, яка відбувається після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної, розрахунок коригування складається у порядку, передбаченому при зміні номенклатури товарів/послуг.
     Якщо внаслідок зміни (зменшення/збільшення) кількості або ціни товарів/послуг відбувається повернення частини суми отриманого авансу/доплата, то в такому випадку складається лише один розрахунок коригування з урахуванням вищенаведених особливостей, та інший розрахунок коригування на суму зменшення/збільшення компенсації не складається.

Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС та переліком документів, необхідних для отримання послуг ЕЦП?

Категорія 401. Електронний цифровий підпис
Питання Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС та переліком документів, необхідних для отримання послуг ЕЦП?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення віддалених пунктів реєстрації користувачів Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС (www.acskidd.gov.ua) в розділі «Пункти обслуговування».
     Перелік документів, необхідних для отримання послуг електронного цифрового підпису, наведено у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання послуг електронного цифрового підпису»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

Як та в які строки контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації?

Категорія 135. Права та обов’язки платників податків
Питання Як та в які строки контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації?
Відповідь Коротка:
     За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі.
     Індивідуальні податкові консультації надаються:
     в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;
     у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
     Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
     Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.     За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
     Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:
     найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
     код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
     зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
     підпис платника податків;
     дату підписання звернення.
     На звернення платника податків, що не відповідає зазначеним вимогам, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».
     Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України.
Повна:
     Відповідно до п.п. 14.1.172 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
     Згідно з п. 52.1 ст. 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
     Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:
     найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
     код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
     зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
     підпис платника податків;
     дату підписання звернення.
     На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями.
     Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ.
     Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).
     За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов’язково повинна містити назву – податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.п. 52.3 ст. 52 ПКУ).
     Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються:
     в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;
     у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
     Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
     Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного веб-сайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
     Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.
     Пунктом 52.5 ст. 52 ПКУ визначено, що контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов’язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.
     Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:
     про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;
     про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Який порядок заповнення розрахунку коригування до зайво складеної податкової накладної?

Категорія 101. Податок на додану вартість
Питання Який порядок заповнення розрахунку коригування до зайво складеної податкової накладної?
Відповідь Коротка:
     Платник податку має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, визначеної ним як зайво складена, у якому зазначити зі знаком «-» показники розділу «Б» табличної частини такої податкової накладної.
     Такий розрахунок коригування складається на дату виявлення факту складання зайвої податкової накладної.
     При цьому у графі 2 такого розрахунку коригування тимчасово (до внесення змін до порядку заповнення та форми податкової накладної) доцільно використовувати причину коригування «Повернення товару або авансових платежів».
     Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних з дотриманням визначених Податковим кодексом України термінів реєстрації платником податку, вказаним в зайво складеній податковій накладній як покупець (отримувач) товарів/послуг.
     Повна:
     Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
     дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
     дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
     Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
     Отже, за загальновстановленими правилами податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платника ПДВ - постачальника товарів/послуг, визначених за правилом «першої події».
     Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування).
     Тому платник податку має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, визначеної ним як зайво складена,у якому зазначити зі знаком «-» показники розділу «Б» табличної частини такої податкової накладної.
     Такий розрахунок коригування складається тільки до зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної на дату виявлення факту складання зайвої податкової накладної.
     При цьому у графі 2 такого розрахунку коригування тимчасово (до внесення змін до порядку заповнення та форми податкової накладної) доцільно використовувати причину коригування «Повернення товару або авансових платежів».
     Оскільки розрахунок коригування до податкової накладної, визнаної платником податків як зайво складеної, передбачає зменшення її числових показників, такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації платником податку, вказаним в зайво складеній податковій накладній як покупець (отримувач) товарів/послуг.

За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої групи?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Питання За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої групи?
Відповідь Коротка:
     Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
     До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
     не використовують працю найманих осіб або кількість які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
     обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
     До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
Повна:
     Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
     До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
     не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
     обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
     Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку,якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
     До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
     Разом з цим, п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:
     суб’єкти господарювання (зокрема фізичні особи – підприємці), які здійснюють:
     1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
     2) обмін іноземної валюти;
     3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
     4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
     5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
     6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
     7) діяльність з управління підприємствами;
     8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
     9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
     10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
     фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
     фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
     страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;
     фізичні особи – нерезиденти;
     платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Категорія 101. Податок на додану вартість
Питання Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Згідно із п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
     10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
     20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
     30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
     40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.
     50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
     У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
     У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 прим.1.2 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються.
     Відповідно до п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
     Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
     У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ та п. 120 прим. 1.1 ст. ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.
     Відповідно до п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ норми п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року.

В який термін та за який період СГ надається акт звірки розрахунків за податками, зборами та ЄВ?

Категорія 135. Права та обов’язки платників податків
Питання В який термін та за який період СГ надається акт звірки розрахунків за податками, зборами та ЄВ?
Відповідь Коротка:
     За письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.
Повна:
     Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
     ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
     Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.
     При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону № 393).
     Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Як здійснюється обрання або перехід на спрощену систему оподаткування?

Категорія 107. Єдиний податок для фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування)
Питання Як здійснюється обрання або перехід на спрощену систему оподаткування?
Відповідь Коротка.
     Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України.
Повна.
     Відповідно до п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.
     Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
     Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:
     1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
     2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
     3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
     4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.
     Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
     Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
     Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
     Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.
     До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.
     При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи - підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, крім виправлення помилок в «Індивідуальному податковому номері», та номенклатурі товарів/послуг?

Категорія 101. Податок на додану вартість
Питання Як заповнити розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної у разі виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, крім виправлення помилок в «Індивідуальному податковому номері», та номенклатурі товарів/послуг?
Відповідь Коротка:
     Помилки, допущені у даті складання податкової накладної та її порядковому номері, виправленню не підлягають.
     Помилки допущені у заголовній частині податкової накладної (не пов’язані із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг), виправляються шляхом складання розрахунку коригування, у якому в заголовній частині зазначаються виправлені дані, а таблична частина, включаючи і графу 2 «Причина коригування», не заповнюється.
     Кожний конкретний випадок та механізм виправлення помилок, допущених у табличній частині податкової накладної можливо роз’яснити лише після чіткої ідентифікації таких помилок, тому для надання конкретної відповіді з порушеного питання пропонуємо звертатись до контролюючих органів ДФС з запитом на отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України.
Повна:
     Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
     Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
     Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, з урахуванням внесених до нього змін та доповнень (далі – Порядок № 1307), у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
     Помилки, допущені у даті складання податкової накладної та її порядковому номері, виправленню не підлягають.
     Особливості складання розрахунків коригування до податкових накладних, що видаються покупцям – платникам ПДВ викладено в листі ДФС від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17, яким, зокрема, передбачено, що помилки допущені у заголовній частині податкової накладної (не пов’язані із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг), виправляються шляхом складання розрахунку коригування, у якому в заголовній частині зазначаються виправлені дані, а таблична частина, включаючи і графу 2 «Причина коригування», не заповнюється.
     Кожний конкретний випадок та механізм виправлення помилок, допущених у табличній частині податкової накладної можливо роз’яснити лише після чіткої ідентифікації таких помилок, тому для надання конкретної відповіді з порушеного питання пропонуємо звертатись до контролюючих органів ДФС з запитом на отримання індивідуальної податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ.

Чи може платник ПДВ на виконання вимог п. 198.5 ст. 198 та п.199.1 ст. 199 Податкового кодексу України не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти декілька (дві та більше) зведених податкових накладних з однаковим типом причини?

Категорія 101. Податок на додану вартість
Питання Чи може платник ПДВ на виконання вимог п. 198.5 ст. 198 та п.199.1 ст. 199 Податкового кодексу України не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти декілька (дві та більше) зведених податкових накладних з однаковим типом причини?
Відповідь Коротка:
     Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, не заборонено складання платником податку протягом звітного (податкового) періоду декількох зведених податкових накладних з однаковим типом причини.
Повна:
     Відповідно до абзацу другого п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307), у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:
     1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
     2) в операціях, звільнених від оподаткування;
     3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
     4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
     Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
     У разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X».
     У таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний Індивідуальний податковий номер «600000000000», а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).
     Порядком № 1307 не заборонено складання платником податку протягом звітного (податкового) періоду декількох зведених податкових накладних з однаковим типом причини.