Актуальні запитання (25.08.2016)

На які товари встановлено вивізне мито при їх вивезенні за межі митної території України?

Категорія 210. Митні платежі
Питання На які товари встановлено вивізне мито при їх вивезенні за межі митної території України?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
     Відповідно до ст. 273 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями вивізне мито встановлюється законом на українські товари, що вивозяться за межі митної території України.
     Вивізне мито нараховується на товари за ставками, встановленими наступними законами України:
     - Законом України від 07.05.1996 № 180/96-ВР «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» зі змінами і доповненнями;
     - Законом України від 10.09.1999 № 1033-XIV «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» зі змінами і доповненнями;     
     - Законом України від 24.10.2002 № 216-IV «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» зі змінами і доповненнями;
     - Законом України від 13.12.2006 № 441-V «Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням» зі змінами і доповненнями.

Які терміни та порядок розгляду звернень громадян в контролюючих органах?

Категорія 135. Права та обов’язки платників податків
Питання Які терміни та порядок розгляду звернень громадян в контролюючих органах?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні.
     Згідно зі ст. 20 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі – Закон) звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
     На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ст. 20 Закону терміну.
     Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
     Порядок розгляду звернень визначено розділом ІІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 484/26929 (далі – Порядок).
     Звернення громадян підлягають розгляду керівництвом органів ДФС відповідно до розподілу функціональних повноважень (п. 1 р. ІІІ Порядку).
     Опрацювання звернень громадян структурними підрозділами органів ДФС відповідно до резолюції спрямовується на об’єктивне вирішення порушених авторами звернень питань, підготовку та супроводження прийняття рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись, надання відповідних роз’яснень, у тому числі за результатами вивчення та перевірки на місцях викладених у зверненнях обставин, проведення інших заходів (п. 2 р. ІІІ Порядку).
     Забороняється направляти скарги громадян на розгляд тим органам чи посадовим особам, дії або рішення яких оскаржуються (п. 4 р. ІІІ Порядку).
     Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДФС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань (п. 5. р. ІІІ Порядку).
     Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня реєстрації таких звернень. Датою виконання звернення громадянина є дата реєстрації відповіді на нього (п. 1 р. ІV Порядку).
     Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше одного місяця із дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації (п. 2 р. ІV Порядку).
     Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня надходження (п. 7 р. ІV Порядку).
     Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДФС, відповідно до статті 7 Закону таке звернення в строк не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДФС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (п. 8 р. ІV Порядку).
     Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до статті 8 Закону надсилається у строк, визначений статтею 20 Закону (п. 9 р. ІV Порядку).

У яких обсягах та за яких умов громадяни можуть ввозити на митну територію України або вивозити з митної території України алкогольні напої та тютюнові вироби?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання У яких обсягах та за яких умов громадяни можуть ввозити на митну територію України або вивозити з митної території України алкогольні напої та тютюнові вироби?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні
          Ввезення на митну територію України громадянами алкогольних напоїв
та тютюнових виробів визначається ст. 376 Митного кодексу України від 13.03.2012
№ 4495 - VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), відповідно до якої:
     1. Ввезення на митну територію України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які не досягли 18-річного віку, не допускається.
     2. Громадяни, які досягли 18-річного віку, можуть ввозити алкогольні напої
та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування
у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
     1) 200 сигарет або 50 сигар чи 250 грамів тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 грамів;
     2) 5 літрів пива, 2 літри вина, 1 літр міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.
     Умови вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України визначаються ст. 371 МКУ.
     Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 373 МКУ не допускається вивезення за межі митної території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів громадянами, які
не досягли 18-річного віку.

Які заходи вживаються перевізником у разі аварії чи дії обставин непереборної сили під час перевезення товарів?

Категорія 205. Переміщення і пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України. Митні формальності
Питання Які заходи вживаються перевізником у разі аварії чи дії обставин непереборної сили під час перевезення товарів?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні
     Згідно із ч.1 ст.192 Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495 – VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до контролюючого органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов’язаний:
     1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;
     2) терміново повідомити найближчий контролюючий орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
     Контролюючі органи не відшкодовують перевізнику витрати, понесені у зв’язку із вжиттям заходів, передбачених ст.192 (ч.2 ст.192 МКУ).
     Відповідно до пункту 2.2 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 9 жовтня 2012 року № 1066, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2012 року за № 2120/22432 визначено, що якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого контролюючого органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер документа контролю за переміщенням товарів.
     Відповідно до пункту 2.3 зазначеного Порядку, в окремих випадках, якщо внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили сталася повна чи часткова втрата товарів, перевізник уживає всіх необхідних заходів для забезпечення збереження частки невтрачених товарів та недопущення будь-якого їх використання, документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили. Перевізник, який переміщує товари через митний кордон України, у присутності посадової особи найближчого контролюючого органу складає акт про невідповідність цих товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення митного контролю, про походження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату.
     Також слід зазначити, що підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється зігдно з Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 оку № 657, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 2 жовтня 2012 року за № 1669/21981.

Які дії ФО в разі втрати, в т.ч. викрадення документів (реєстраційних, на право керування, тощо) та/або номерних знаків на ТЗ, що ввезений на митну територію України в режимі транзиту чи тимчасового ввезення?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Які дії ФО в разі втрати, в т.ч. викрадення документів (реєстраційних, на право керування, тощо) та/або номерних знаків на ТЗ, що ввезений на митну територію України в режимі транзиту чи тимчасового ввезення?
Відповідь Коротка:
Особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, повинна звернутись до контролюючого органу, у зоні діяльності якого було здійснено в’їзд транспортного засобу на митну територію України, з письмовою заявою (поданою до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) та документами, що підтверджують факт аварії або дії обставин непереборної сили.
Повна:
Особливості тимчасового ввезення та ввезення з метою транзиту громадянами транспортних засобів особистого користування (далі – ТЗ) на митну територію України регламентується ст. ст. 380, 381 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ).
Згідно з частинами першою та третьою ст. 380 МКУ строк тимчасового ввезення ТЗ, що становить
1 рік, може бути продовжений органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Відповідно до частини другої ст. 95 МКУ до строку транзитних перевезень, що становить для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб), не включається час дії обставин, зазначених у ст. 192 МКУ, а саме: аварії або дії обставин непереборної сили.
Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили регламентується розд. VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657, зареєстрованим
у Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981 (далі – Порядок № 657).
Пунктом 1 розд. VIII Порядку № 657 встановлено:
обставини непереборної сили – надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов’язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;
факт аварії чи дії обставин непереборної сили – часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним контролюючим органом вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до контролюючого органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили (п. 6 розд. VIII Порядку № 657).
Разом із заявою подаються:
документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку;
примірник акта про проведення огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, територій вільних митних зон та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на контролюючі органи, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого контролюючого органу та таким іншим контролюючим органом проводився огляд;
письмове підтвердження контролюючого органу, якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого контролюючого органу і таким іншим контролюючим органом огляд не проводився згідно з абзацом четвертим п. 5 розд. VIII Порядку № 657.
Заява розглядається контролюючим органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п’яти робочих днів з дати її подання.
При цьому відповідно до п. 2.2 розд. ІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 № 1066, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2012 за № 2120/22432, якщо під час транзитного перевезення товарів транспортний засіб комерційного призначення не зміг прибути до митниці призначення в установлений строк внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, до строку транзитного перевезення не включається час дії та/або ліквідації наслідків цих обставин за умови документального підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового інформування перевізником найближчого контролюючого органу про обставини події, місцезнаходження товарів, транспортного засобу комерційного призначення та номер документів контролю за переміщенням товарів.

Який порядок прийняття рішення про відмову у митному оформленні?

Категорія 207. Митне оформлення
Питання Який порядок прийняття рішення про відмову у митному оформленні?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні
     Відповідно до ст. 256 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення контролюючого органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених МКУ.
     У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз’яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
     Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного ст. 255 МКУ для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому гл. 4 МКУ.
     Порядок оформлення картки відмови визначається р. VII Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 (далі – Порядок 631).
     Відповідно до п. 7.1 Порядку 631 у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації (далі – МД), митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в д. 2 до Порядку 631.
     Картка відмови складається за допомогою автоматизованої системи митного оформлення у межах строку, відведеного ст. 255 МКУ для завершення митного оформлення, посадовою особою контролюючого органу, якою прийнято рішення про відмову.
     У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз’яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття МД, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п. 7.2 Порядку 631).
     Згідно з п. 7.5 Порядку 631 картка відмови роздруковується у двох примірниках і підписується посадовою особою контролюючого органу, яка прийняла рішення про відмову, а в разі електронного декларування формується тільки як електронний документ.
     Один примірник оформленої картки відмови на паперовому носії невідкладно вручається (надсилається) декларанту під його особистий підпис у другому примірнику.
     Картка відмови, оформлена як електронний документ, або електронний примірник картки відмови на паперовому носії надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи контролюючого органу, яка прийняла рішення про відмову.
     Для підтвердження отримання електронного примірника картки відмови програмним забезпеченням робочого місця декларанта в автоматизованому режимі направляється до контролюючого органу відповідне електронне повідомлення із зазначенням дати й часу отримання картки відмови.
     Другий примірник картки відмови на паперовому носії, а також копії документів, що були підставою для оформлення цієї картки відмови, залишаються на зберіганні в підрозділі митного оформлення контролюючого органу, яким прийнято рішення про відмову.
     Реєстраційний номер МД, за якою надано картку відмови, не може бути присвоєний іншій МД (п. 7.6 Порядку 631).

Чи може бути перевищений строк, передбачений МКУ для завершення митного оформлення товарів та ТЗ, на час проведення огляду (переогляду) таких товарів та ТЗ?

Категорія 212. Митний контроль
Питання Чи може бути перевищений строк, передбачений МКУ для завершення митного оформлення товарів та ТЗ, на час проведення огляду (переогляду) таких товарів та ТЗ?
Відповідь Коротка:
Митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення контролюючому органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню.
При цьому виключний перелік випадків, в яких зазначений строк може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей, визначено частиною 2 статті 255 Митного кодексу України (далі – МКУ), а саме:
1) виконання митних формальностей поза місцем розташування контролюючих органів відповідно до
ст. 247 МКУ;
2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до МКУ додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до ч. 21 ст. 356 МКУ;
4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до ч. 5 ст. 255 МКУ;
5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;
6) подання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;
7) призупинення митного оформлення відповідно до ст. 399 і ст. 400 МКУ
Повна:
Частиною 1 ст. 255 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) встановлено, що митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред’явлення контролюючому органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з МКУ товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред’явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених ст. ст. 257 і 335 МКУ.
Разом з тим, огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред’явлених контролюючим органам (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення (ч. 1 ст. 338 МКУ).
Пунктом 2.1 Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 № 1316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.02.2013 за № 318/22850, встановлено, що посадова особа, якій доручено проводити огляд, інформує власника товарів або уповноважену ним особу, або водія транспортного засобу про проведення операцій з товарами, транспортними засобами комерційного призначення не пізніше 10 хвилин з моменту отримання доручення.
Зазначені дії відбуваються в термін, відведений ст. 255 МКУ.
У разі призупинення проведення огляду товарів та транспортних засобів комерційного призначення у зв’язку з закінченням робочого часу контролюючого органу та перенесенням процедур завершення огляду таких товарів на наступний робочий день, час оформлення митної декларації не повинен перевищувати встановленого ч. 1 ст. 255 МКУ терміну.
При цьому виключний перелік випадків, в яких строк, зазначений у ч. 1 ст. 255 МКУ, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей, визначено ч. 2 ст. 255 МКУ, а саме:
1) виконання митних формальностей поза місцем розташування контролюючих органів відповідно до ст. 247 МКУ;
2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до МКУ додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару;
3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до ч. 21 ст. 356 МКУ;
4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до ч. 5 ст. 255 МКУ;
5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»;
6) подання додаткових документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні;
7) призупинення митного оформлення відповідно до ст. 399 і ст. 400 МКУ.

Який порядок огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України?

Категорія 212. Митний контроль
Питання Який порядок огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України?
Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні
     Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2012 № 1316 «Про затвердження Порядку проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.02.2013 за № 318/22850 (далі – Порядок 1316).
     Відповідно до п. 1 р. ІІІ Порядку 1316 огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники контролюючих органів не можуть бути понятими.
     За результатами огляду складається Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (далі - Акт огляду), форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 636 «Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.06.2012 за № 1004/21316.
     Посадові особи контролюючих органів здійснюють огляд не пізніше закінчення робочого дня (зміни).
     Якщо посадовою особою проведення огляду не завершене у зв’язку із закінченням її робочого часу, то посадова особа, яка проводить огляд, доповідає про це керівнику підрозділу митного оформлення (особі, яка виконує його обов’язки). Керівник підрозділу митного оформлення (особа, яка виконує його обов’язки) визначає іншу посадову особу, яка протягом робочого часу контролюючого органу завершить огляд, про що проставляється відмітка в автоматизованій системі митного оформлення.
     Після прибуття на місце проведення огляду посадова особа, яка проводить огляд:
     а) перевіряє повноваження осіб, присутніх при проведенні огляду, а також підстави для їх присутності в зоні митного контролю;
     б) встановлює факт пред’явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до огляду та виконання дій, зазначених у рішенні про проведення огляду (у разі його направлення власнику товарів або уповноваженій особі перед проведенням огляду).
     Огляд товарів посадовою особою контролюючого органу може бути розпочатий тільки у разі, якщо:
     огляд товарів у встановленому обсязі може бути проведений безпосередньо у вантажному відділенні транспортного засобу;
     проведення необхідних вантажних операцій з товарами може бути забезпечене власником товарів або уповноваженою особою безпосередньо під час огляду;
     проведення огляду не спричинить втрати товарів або зміни їх стану.
     Час проведення огляду не повинен перевищувати часових нормативів, визначених Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань державної митної справи.
      Якщо пред’явлені для огляду товари не розділені на пакувальні місця за окремими видами та (або) найменуваннями товарів та (або) дані про упаковку та про маркування не вказані в товаросупровідних документах на товари, митних деклараціях, уповноважена керівником контролюючого органу посадова особа підрозділу митного оформлення має право продовжити строк проведення огляду.
     Зазначений строк продовжується за умови, що вказані обставини не дають змоги контролюючим органам під час огляду встановити відомості про пред’явлені товари.
     Відомості про продовження строку проведення огляду зазначаються в Акті огляду (причина, час продовження огляду).
     Строк проведення огляду продовжується з урахуванням часу, необхідного власнику товарів або уповноваженій ним особі для розділення товарної партії на окремі товари.
     У разі відмови власника товарів або уповноваженої ним особи від виконання вимог щодо розділення товарної партії на окремі товари посадовою особою, яка проводить огляд, складається акт довільної форми, який додається до Акта огляду та є його невід’ємною частиною. У такому випадку розділення товарної партії на окремі товари здійснюється посадовою особою контролюючого органу.
     Під час проведення огляду посадова особа, яка проводить огляд, здійснює координацію дій усіх осіб, які беруть участь у його проведенні, а також здійснюють операції з товарами, передбачені МКУ.
     У разі якщо проведення огляду переривається через об’єктивні причини, посадова особа, яка проводить огляд, вживає заходів, спрямованих на забезпечення збереження товарів у незмінному стані, зокрема шляхом накладення засобів ідентифікації на вантажні місця, транспортні засоби або приміщення, де знаходяться товари.
     Відомості про переривання огляду зазначаються в Акті огляду (час початку переривання, причина, час продовження огляду).
     З метою підвищення ефективності огляду посадова особа контролюючого органу має право, у тому числі перед початком проведення огляду, застосовувати форми митного контролю, передбачені пунктами 1, 3, 5 та 6 ст. 336 МКУ.
     Розкриття вантажних місць передбачає порушення їх цілісності та засобів ідентифікації з подальшим оглядом окремих одиниць товарів з усієї упаковки (ящика, коробки тощо) для отримання можливості здійснення контролю за кількістю і найменуванням та отримання інших відомостей про товари, виявлення товарів, переміщуваних під виглядом інших товарів.
     Транспортні засоби комерційного призначення, що переміщують радіоактивні матеріали, розкриваються тільки в організаціях, що провадять діяльність у галузі використання ядерної енергії, за наявності відповідних технічних засобів у встановленому порядку.
     Відповідно до ч. 8 ст. 338 МКУ в Акті огляду зазначаються відомості про:
     1) посадових осіб контролюючого органу, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;
     2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;
     3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;
     4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.
     Акт огляду засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи контролюючого органу, яка проводила огляд (переогляд) (ч. 9 ст. 338 МКУ).
     Згідно з ч. 10 ст. 338 МКУ один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

Який порядок переміщення на митну територію України домашніх тварин?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Який порядок переміщення на митну територію України домашніх тварин?
Відповідь Коротка:
Домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають письмовому декларуванню та застосуванню до них заходів контролю, визначених законом.
При цьому домашні тварини підлягають ветеринарно-санітарному контролю.
Повна:
Згідно із ст. 375 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) домашні тварини, що ввозяться громадянами на митну територію України, підлягають письмовому декларуванню та застосуванню до них заходів контролю, визначених законом.
Письмове декларування домашніх тварин здійснюється з використанням митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов’язаних з провадженням підприємницької діяльності, форма якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 431.
Крім того відповідно до Переліку товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2011 року № 1031 зі змінами, живі тварини підлягають ветеринарно-санітарному контролю.
Вимоги до об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що переміщуються через державний кордон України, визначені Законом України від 25 червня 1992 року № 2498-XII «Про ветеринарну медицину» зі змінами (далі – Закон 2498). Згідно із ч. 1 ст. 85 Закону 2498 вантажі з товарами, що ввозяться на територію України, зокрема, повинні:
супроводжуватися оригіналами міжнародних ветеринарних сертифікатів, підписаних державним інспектором ветеринарної медицини країни походження, як це передбачається відповідними ветеринарно-санітарними заходами;
у разі ввезення на територію України живих тварин – походити з країн або зон, які є вільними від хвороб, що підлягають повідомленню, або у випадках, рекомендованих Міжнародним епізоотичним бюро (Всесвітньою організацією охорони здоров’я тварин), – із зон з низьким рівнем присутності хвороби, що підлягає повідомленню, в межах країни походження та не транспортуватися через територію, щодо якої існують обмеження, підтверджені відповідною міжнародною організацією або ветеринарною адміністрацією країни походження чи транзиту.
Вимоги до перевезення тварин авіаційним, автомобільним, залізничним, морським і річковим транспортом встановлені Правилами транспортування тварин, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1402.

Які документи необхідно мати на транспортний засіб, право власності на який належить іншій особі (юридичній або фізичній), при тимчасовому виїзді за кордон?

Категорія 214. Переміщення (пересилання) товарів та транспортних засобів громадянами та їх митне оформлення
Питання Які документи необхідно мати на транспортний засіб, право власності на який належить іншій особі (юридичній або фізичній), при тимчасовому виїзді за кордон?
Відповідь Коротка:     
Громадянин, який тимчасово вивозить за межі митної території України ТЗ, власником якого є інша особа (юридична або фізична), подає контролюючому органу у пункті пропуску через державний кордон такі документи:
     - свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, разом з документом, що підтверджує право користування і (або) розпорядження цим ТЗ,
     або
     - свідоцтво про реєстрацію ТЗ на ім’я особи, яка здійснює поїздку за кордон, видане територіальним органом з надання сервісних послуг МВС, за бажанням цієї особи на період поїздки.
     Документ, що підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ, не подається, якщо ТЗ, який належить декільком фізичним або юридичним особам (що підтверджується відповідним записом у свідоцтві про реєстрацію ТЗ), тимчасово вивозиться за межі митної території України одним із співвласників такого ТЗ.
     ТЗ, на яких власники виїжджають за кордон, повинні мати розпізнавальний знак України. Власники таких ТЗ перед виїздом зобов’язані укласти договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників ТЗ.
     Повна:
     Особливості тимчасового вивезення (пересилання) громадянами-резидентами товарів (у тому числі транспортних засобів особистого користування) за межі митної території України визначені ст. 372 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року
№ 4495-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до якої тимчасове вивезення за межі митної території України транспортних засобів особистого користування здійснюється без надання контролюючому органу зобов’язання про зворотне ввезення.
     Порядок допуску транспортних засобів (далі – ТЗ) до поїздки за кордон регламентовано пунктами 50-55 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, зі змінами (далі – Порядок 1388).
     Відповідно до Порядку 1388 до поїздки за кордон допускаються ТЗ, на які видані реєстраційні документи відповідно до Конвенції про дорожній рух від 1968 року та номерні знаки, серіям яких присвоєні літери латинського алфавіту.
     Зокрема, згідно з п. 51 Порядку 1388 у разі відсутності права власності на ТЗ оформлення документів для поїздок за кордон здійснюється на підставі заяви власника ТЗ або документів, що підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ. Особам, що здійснюють поїздку за кордон, на період поїздки за їх бажанням видаються свідоцтва про реєстрацію на їх ім’я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, і документи, які підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ, зберігаються у відповідних територіальних органах з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС).
Видане на період поїздки за кордон свідоцтво про реєстрацію підлягає поверненню відповідному сервісному центру МВС не пізніше ніж протягом 10 днів після повернення з-за кордону.
     У пункті пропуску через державний кордон України громадянин, який переміщує ТЗ, власником якого є інша особа (юридична або фізична), подає контролюючому органу такі документи:
     - свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, разом з документом, що підтверджує право користування і (або) розпорядження цим ТЗ,
     або
     - свідоцтво про реєстрацію ТЗ на ім’я особи, яка здійснює поїздку за кордон, видане сервісним центром МВС за бажанням цієї особи на період поїздки.
     Документ, що підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ, не подається, якщо ТЗ, який належить декільком фізичним або юридичним особам (що підтверджується відповідним записом у свідоцтві про реєстрацію ТЗ згідно із п. 6 Порядку 1388), тимчасово вивозиться за межі митної території України одним із співвласників такого ТЗ.
     Форми документів, що підтверджують право користування і (або) розпорядження ТЗ, і вимоги щодо їх посвідчення визначені Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та Законом України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-XII зі змінами.
     ТЗ, на яких власники виїжджають за кордон, повинні мати розпізнавальний знак України. Власники таких ТЗ перед виїздом зобов’язані укласти договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників ТЗ.
     ТЗ, на які згідно із законом встановлено тимчасову заборону на зняття з обліку (крім ТЗ, придбаних у розстрочку та зареєстрованих відповідно до пункту 25 Порядку 1388), до поїздок за кордон не допускаються.